ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРИ МОВОМИСЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ІСПАНСЬКІЙ МОВАХ

Abstract

У статті розглянуто теофраземіку української та іспанської мов як об’єкт культури мовомислення цих етносів. Менталітет як акумулятор мислення народу крізь призму мови сприймається як ключ до національно-культурної специфіки фразеології. Стаття продовжує дослідження концепту «Бог», вивчення особливостей його об’єктивації мовними засобами, зокрема паремії різноструктурних мов. Концептуальний аналіз такої фразеології уможливив характеристику наскрізних лексико-семантичних аспектів, що стали конструктивними для формування її смислового простору. Окреслено різні смислові навантаження концепту «Бог». Аналіз здійснено на
основі матеріалу українських лексикографічних досліджень, збірок українських паремій, іспанських лексикографічних праць.