Концептуалізація позитивної оцінки в давньоанглійській поезії

Анотація

Дослідження аксіологічної семантики в мовознавстві традиційно зосереджувалося на синхронному аналізі, що обмежувало розуміння динаміки розвитку оцінних понять. Попередні роботи здебільшого концентрувалися на сучасній мові та її функціональних стилях, не надаючи цілісної картини формування оцінності в історичній перспективі. Ця стаття ґрунтується на висновках, що діахронічний аналіз є критично важливим для розуміння еволюції оцінних категорій, та ставить за мету моделювання концептуальної структури позитивної оцінки в давньоанглійській поезії.

Метою дослідження є побудова діахронічно-концептуальної моделі позитивної оцінки на матеріалі давньоанглійської поезії, що дозволить визначити ключові семантичні компоненти та їх еволюцію. Для досягнення цієї мети було сформовано список з 26 прикметників, що вербалізують позитивну оцінку.

Основними результатами дослідження є моделювання фреймово-слотової структури концепту GOOD, яка складається з п'яти ключових семантичних слотів: ВНУТРІШНЯ ЯКІСТЬ, СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ФУНКЦІОНАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ВИНЯТКОВІСТЬ та УТИЛІТАРНІСТЬ. Аналіз підтвердив, що концепція позитивної оцінки в давньоанглійській мові є антропоцентричною, багатоаспектною і базується на моральних, соціальних, фізичних і функціональних якостях. Встановлено, що словникові визначення здебільшого відповідають контекстуальному вживанню, однак деякі лексеми виявляють прагматичну варіативність, що свідчить про динамічну природу оцінки.

Висновки підтверджують, що концептуальна модель позитивної оцінки в давньоанглійській поезії формується на основі етимологічних коренів, які позначали конкретні фізичні дії та явища, і згодом набували більш абстрактного значення. Це доводить, що оцінні поняття не є статичними, а є результатом поступової еволюції, що відображає зміни в суспільній системі цінностей.