Голодомор в українській літературі
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2491.2025.2517Ключові слова:
Голодомор, геноцид, літературний аналіз, голод, імміграція, ідентичність, пам'ять, травма, славістика, українська літератураАнотація
Ця лекція, прочитана 3 липня 2025 року в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана в рамках семінару «Контр-речення. Феміністичні перспективи у славістичних дослідженнях», є частиною ширшого проєкту «Пам'ять про Голодомор у слов'янській літературі» (Лейпцизький університет, 2024). Мета проєкту є ознайомити західну академічну спільноту з різноманітними літературними та культурними репрезентаціями Голодомору в різних жанрах, включаючи прозу, драму, поезію, комікси та кіно.
Лекція починається з огляду української літератури та її ролі у формуванні досліджень Голодомору, після чого йде обговорення сучасних наукових підходів до інтерпретації наративів про Великий Голод 1932-1933 років. Далі досліджується репрезентація Голодомору в художній літературі, написаній як в імміграції, так і в самій Україні. Нарешті, лекція представляє огляд «Жовтого князя» (1962) Василя Барки, одного із перших романів про Великий Голод, та «Вік червоних мурах» (2022) Тані П'янкової, сучасного роману пам'яті про геноцид, написаний у незалежній Україні. Разом ці перспективи підкреслюють, як література обговорює травму, пам'ять та ідентичність у зв'язку з однією з найруйнівніших історичних подій ХХ століття.
Завантаження
Посилання
Kozytskii, A. (2021). Doslidzhennia holodomoru ta henderni suitsydni studii [Дослідження Голодомору та геноцидні студії]. Lviv: “Apriori”. [in Ukrainian].
Kulchytska, M. O. (2002). Romany Vasylia Barky «Rai» ta «Zhovtyi kniaz»: khudozhnia viziia totalitarnoi diisnosti. [Романи Василя Барки «Рай» та «Жовтий князь»: художня візія тоталітарної дійсності]. Thesis for the candidate's degree in philology. Lviv: Lvivskyi Natsionalnyi Universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].
Reva, I. (2019). Po toi bik sebe: sotsialno-psykholohichni ta kulturni naslidky Holodomoru i stalinskykh represii [По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій] Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].
Smal, Yu. (2024). Piat koloskiv. Holodomor. Istorii, yak znykaly ukraintsi [П’ять колосків. Голодомор. Історії, як зникали українці]; Il. Yuliia Hanyk. Kyiv: Moia knyzhkova polytsia. . [in Ukrainian].
Tymoshchuk, N.M. (2005). Antytotalitarnyi dyskurs ukrainskoii prozy XX stolittia: problematyka Holodomoru ta osoblyvosti ii hudozhnioii realizatsii [Антитоталітарний дискурс української прози ХХ століття: проблематика Голодомору та особливості її художньої реалізації]. Thesis for the candidate's degree in philology. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University. [in Ukrainian].
Artwińska, A., Tippner, A. (2022). The Afterlife of the Shoah in Central and Eastern European Cultures: Concepts, Problems, and the Aesthetics of Postcatastrophic Narration. Routledge.
Bogdanos, T. (1983). Pearl: Image of the Ineffable; a Study in Medieval Poetic Symbolism. University Park [u.a.]: Pennsylvania State University Press.
Conquest, R. (1986). The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine. New York: Oxford University Press.
Deleuze, J., Guattari, F. (1986). Kafka: Towards a Minor Literature (trans. D. Polan). Minneapolis.
Dibrova, V. (2008). The Holodomor and the Contemporary Ukrainian Writer. Harvard Ukrainian Studies, Vol. 30, No. 1/4, After the Holodomor: the Enduring Impact of the Great Famine on Ukraine (pp. 265-276).
Die Erinnerung an den Holodomor in den slawischen Literaturen (2024). https://www.philol.uni-leipzig.de/aktuelles-u-veranstaltungen/newsdetail/artikel/die-erinnerung-an-den-holodomor-in-den-slawischen-literaturen-2024-12-13
Gaidash, A. (2024). Reviving the memory of the Holodomor in Oksana Zabuzhko’s novel “The Museum of Abandoned Secrets”. Studia Philologica, (2 (23), 202–210. https://doi.org/10.28925/2412-2491.2024.2315
Gallope, M. (2017). Deep Refrains: Music, Philosophy, and the Ineffable. The University of Chicago Press.
Göbner, R. (2004). Verbrannte Seelen: Der Holodomor in der ukrainischen Belletristik. Osteuropa, Vol. 54, No. 12, Vernichtung durch Hunger: Der Holodomor in der Ukraine und der UdSSR, S. 183-190.
Gostkiewicz, M. (2024). Niemiecka historyczka: “Nie romantyzujmy rosyjskiej opozycji” (Interview with Dr. Franziska Davis). 22.08.2024, 05:53. https://wyborcza.pl/7,75399,31241146,niemiecka-historyczka-nie-romantyzujmy-rosyjskiej-opozycji.html
Haidash, A. (2022). Sheva, Lesya, and Franko: a case study of a new syllabus in Leipzig University. Studia Philologica, (1-2), 112–118. https://doi.org/10.28925/2311-2425.2022.1899
Hausmann, Guido (2022): Holodomor in der Sowjetunion. Die künstliche Hungersnot. In: TAZ, https://taz.de/Holodomor-in-der-Sowjetunion/!5895422/
Jonas, S. (2016). Ineffability and Its Metaphysics: The Unspeakable in Art, Religion, and Philosophy. Palgrave Macmillan.
Mandryka, M. I. (1968). History of Ukrainian Literature in Canada. Winnipeg and Ottawa: Ukrainian Press Academy of Sciences.
Mattingly, D. (2018). ʻIdle, Drunk and Good-for-Nothingʼ: The Rank-and-File Perpetrators of 1932-1933 Famine in Ukraine and Their Representation in Cultural Memory. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy. Robinson College.
Nebesna, I. (2022). Krümel. In: Gel[:b]lau. Ausgabe No. 26. Stuttgart: Ukrainisches Atelier für Kultur & Sport e.V. S. 56-59.
Uthoff, J. (2022). Dieser entsetzliche Hunger. Roman „Das Zeitalter der roten Ameisen“. 30.11.2022 18:44 https://taz.de/Roman-Das-Zeitalter-der-roten-Ameisen/!5898483/
Barka, V. (2009). Der gelbe Fürst. Übersetzt von Maria Ostpeim-Dzerowycz. Kyjiw: Verlag „Jaroslawiw Wal».
Pyankova, T. (2022). Das Zeitalter der roten Ameisen: Roman. Aus dem Ukrainischen von Beatrix Kersten. Hamburg: Ecco.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Гайдаш А.В.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
