“Україна понад усе” чи “Пушкин – это наше всё”? (українська освіта та російська література)

Анотація

У статті розглянуто три типи війни, гібридно нав’язані Росією Україні: «війну Ареса», «війну Афіни» та «війну Аполлона», а також причини, хід та результати використання культури й літератури як блискотливої вуалі для маскування імперської суті «русского мира», «кривой рожи России» (М. Гоголь). Проаналізовано, чому, попри широкомасштабну агресію, розв’язану 24.02.2022 Російською Федерацією проти України, а також доведені міжнародними судами воєнні злочини рашистів, у широких колах світової спільноти й навіть українського суспільства все ще зберігається пієтет до Росії та її «великої» літератури й культури. Зроблено висновок, що смертельно небезпечне (як «яблуко Білосніжки») поєднання, з одного боку, естетичної привабливості, та, з другого боку, імперської ідеологічної токсичності (надто в умовах повномасштабної військової агресії РФ, коли навіть сама російська мова, що нею написано згадані твори, для мільйонів українців стала тригером) робить російську літературу абсолютно неприйнятною для вивчення в ЗСО України. Простежено витоки й етапи закорінення міфу про «світову велич» російської літератури та зроблено обґрунтований висновок, що значна питома вага російських творів у наших шкільних програмах є не свідченням їхнього гаданого «світового» ідейно-естетичного рівня, а важкою спадщиною імперської (у т. ч. радянської) доби, коли в колонізованих Московією землях (зокрема й в Україні) відбувалася примусова асиміляція («обрусение») населення, тож усе російське насаджувалося силоміць. Спрогонозовано ефективні шляхи корекції стратегій вивчення російської літератури в ЗВО України: інтенсивне застосування постколоніальної інтерпретації та компаративного аналізу, оновлення кола досліджуваних літературних творів та застосування нових підходів до вивчення біографій письменників. Зазначено, що стратегічний поворот у викладанні російської літератури та культури в ЗВО України вимагатиме титанічних зусиль не лише освітян, а й усієї держави, розробки та реалізації спеціальної цільової державної програми.

Ключові слова: «війна Аполлона», гібридна війна, глорифікація імперського літературного канону, імперський міф, національна ідентичність, постколоніальні студії, «рашизм», семантична (парадигмальна) війна, «трубадури Імперії».