"Нова Жінка" у короткій прозі Ольги Кобилянської та Едіт Уортон
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2491.2024.2217Ключові слова:
«нова жінка»; Ольга Кобилянська; Едіт Вортон; емансипація; шлюб; материнство; свобода виборуАнотація
Поняття «нової жінки», яке виникло як феміністський ідеал у західній свідомості наприкінці ХІХ століття, знаходить відлуння як у європейській, так і в північно-американській літературі доби. Протагоністка повісті Ольги Кобилянської «Некультурна» (надрукована німецькою мовою у штутгартському журналі у 1898 році) реалізує тему жіночої незалежності в українській літературі того часу, тоді як центральні жіночі персонажі в оповіданнях Едіт Вортон «The Other Two» (1902) і «The Mission of Jane» (1904) розробляють тему активізації ролі жінок у патріархальному суспільстві США зазначеного періоду. Застосовуючи ретельне читання, блоковий метод і типологічний підхід для дослідження діахронічних аспектів літературних взаємозв’язків, у статті аналізується літературне втілення концепту «нова жінка» в малій прозі української і північно-американської письменниць. У «Некультурній» Параска активно виступає проти виходу заміж за чоловіка, обраного іншими, і вибирає партнерів самостійно; вона не відчуває жодного обов’язку бути типовою «домогосподаркою» або відповідати типовому образу жінки. Незалежно від свого чоловіка, «нова жінка» порубіжжя Параска з гордістю апелює до свого права та можливості обирати партнера. На відміну від повісті Кобилянської, оповідання Вортон демонструють досить покірливу поведінку центральних жіночих персонажів з однаковим іменем Еліс. Материнство дозволяє їм обом підривати встановлену ієрархію, досягаючи певної свободи «нової жінки». У новелі Кобилянської сільське середовище контрастує з міським фоном оповідань Вортон, символізуючи суспільні обмеження, з якими стикається «нова жінка». Хоча обидві авторки наголошують на різних аспектах концепції «нової жінки», спільним знаменником їхніх текстів є революційні моделі поведінки протагоністок, які відображають незворотні суспільні зміни.
Завантаження
Посилання
Amos A., Haglund M. (2000). From social taboo to “torch of freedom”: the marketing of cigarettes to women. In: Tobacco Control; 9:3-8. DOI: http://dx.doi.org/10.1136/tc.9.1.3
Cooley, W. H. (1904).The New Womanhood. New York: Broadway Publishing Company.
Čyževs’kyj, D. (1997). A history of Ukrainian literature (from the 11th to the end of the 19th century). transl. by D. Ferguson, D. Gorsline, U. Petyk ; Luckyj George S. N. New York; Englewood: The Ukrainian Academy of Arts and Sciences ; Ukrainian Academic Press.
Erlich, G. C. (1992). The sexual education of Edith Wharton. Berkeley: University of California Press.
Heilmann, A., Beetham, M. (2004). Introduction. In New Woman Hybridities: Femininity, Feminism, and International Consumer Culture, 1880–1930 (p. 1-14). Introd. and ed. by M. Beetham & A. Heilmann. London and New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203643211
Hundorova, T. (2002). Femina Melancholica. Stat i kultura v gendernii utopii Olhy Kobylianskoi. Kyiv, Krytyka. 272 s. (in Ukrainian)
Hundorova, T. (2019). The Post-Chornobyl Library: Ukrainian Postmodernism of the 1990s. Transl. Sergiy Yakovenko. Boston: Academic Studies Press.
Kobylanska, O. (2013). Eine Unzivilisierte. In Valse mélancolique. Ausgewählte Prosa (S. 69-123). Czernowitz: Knyhy – XXI. (in German)
Köhler, A. (2004). The New Woman in American Cartoons. In New Woman Hybridities: Femininity, Feminism, and International Consumer Culture, 1880–1930 (p. 158-178). Introd. and ed. by M. Beetham, & A. Heilmann. London and New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203643211
Lavender, C. J. (1998). “Notes on New Womanhood”, prepared for students in HST 386: Women in the City, Department of History, The College of Staten Island/CUNY: https://csivc.csi.cuny.edu/history/files/lavender/386/newwoman.pdf
Patterson, M. (2008). The American New Woman Revisited: A Reader, 1894-1930. Ithaca, NY: Rutgers University Press: https://doi.org/10.36019/9780813544946
Richardson, A. (2004). The Birth of National Hygiene and Efficience: Women and Eugenics in Britain and America 1865-1915 (p. 240-262). In New Woman Hybridities: Femininity, Feminism, and International Consumer Culture, 1880–1930 (p. 158-178). Introd. and ed. by M. Beetham, & A. Heilmann. London and New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203643211
Ryan, M. P. (1979). Womanhood in America. New York: New Viewpoints. A Division of Franklin Watts.
Rymarchuk, T.F. (2004). Nitssheanstvo, idealizm, hender neoromantychnoho heroia v tvorakh O.Kobylianskoi ta E.Uorton. In: Typolohiia ukrainskoi ta amerykanskoi literature (s. 43-64). Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet». (in Ukrainian)
Shkandrij, M. (2015). Ukrainian Nationalism: Politics, Ideology, and Literature, 1929-1956. Yale University Press.
Singley, C. J. (1998). Edith Wharton: matters of mind and spirit. Cambridge University Press.
Wharton, E. (1991). The selected short stories. Introd. and ed. by R. W. B. Lewis (Ed. Lewis, R.W.B). New York, Toronto, New York: C. Scribner’s Sons.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 CC BY 4.0 DEED Attribution 4.0 International
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
