«Denglisch» як результат глобалізаційної «гібридизації» німецької мови

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2311-2425.2023.23

Ключові слова:

англіцизм, неологізм, Denglisch, запозичення, «гібридизація» мови, лінгвокультура

Анотація

У статті здійснено аналіз явища Denglisch як системного «гібридного» чинника поступу сучасної літературної німецької мови. Виявлено, що феномен Denglisch є віддзеркаленням процесів неологізації та мутації чинних узуальних структур у сучасних мовах, інтенсивно стимульованих низкою глобалізаційних явищ і процесів технологічного, культурного, екологічного та мовно-комунікативного планів. Denglisch демонструє, з одного боку, відкритий характер мовної системи, здатної до модифікації/оновлення власного складу, проте, з другого боку, проникнення англійських знаків до системи німецької мови спричиняє «гібридизацію» останньої. Інтенсивні трансформації, що в короткому часовому проміжку осмислюються як системні мутації, детерміновані потягом системи до власної структурної та функційної оптимізації. Оптимізація, співвіднесена з дією принципів економії енергії та ресурсів системи, у свою чергу, розгортається як редукція базових структур поверхового та глибинного рівнів. Оптимізовані англійськомовні вербальні конструкти, інкорпоровані до систем різних мов, зокрема німецької, за умови інтенсивного повторюваного використання призводять до спрощення когнітивних процедур і поступової уніфікації лінгвокультур. Тому англійська мова може перетворитися в перспективі на планетарну «common speech», а національні специфічні риси німецької мови зазнаватимуть подальшої редукції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

AL. (2023). Anglizismen Liste. Retrieved March 23, 2023, from https://www.contify.de/glossar/richtig-schreiben/anglizismen-liste/

Aleson, C. (2017). 1000 undwenigerunnötige Anglizismenim Deutschen. Retrieved March 09, 2023, from https://www.i-diom.at/1000-und-weniger-unnoetige-anglizismen-im-deutschen/

Alexander, N., von Festenberg, N., & Mohr, R. (2001). Welcome in Blabylon. Der Spiegel. 29, 160–163.

Busse, U. & Görlach, M. (2002). German. In M. Görlach (Hrsg.), English in Europe (S. 13–36). Oxford: Oxford University Press.

CD. (2023). Cambridge Dictionary. Retrieved February 11, 2023, from https://dictionary.cambridge.org/

Fagan, B. M. (1984). Clash of cultures. New York: Freeman.

Eisenberg, P. (2015). Anglizismen im Deutschen. In Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung und Union der deutschen Akademien der Wissenschaften (Hrsg.), Reichtum und Armut der deutschen Sprache. Erster Bericht zur Lage der deutschen Sprache (p. 57–119). Berlin & Boston: De Gruyter.

Elfers, A. (2021). Der Anglizismen-Index: Deutsch statt Denglisch. Paderborn: IFB Verlag Deutsche Sprache GmbH.

Glahn, R. (2000). Der Einfluss des Englischen auf gesprochene deutsche Gegenwartssprache. Eine Analyse öffentlich gesprochener Sprache am Beispiel von “Fernseh-deutsch”. Bern: Lang.

Katermina, V. V. (2017). Linguocultural Characteristics of English Mass Media Neologisms. US-China Foreign Language. 15(10), 617–624. DOI: http://dx.doi.org/10.17265/1539-8080/2017.10.003

Kolesnyk, O. (2021). The mythic multiverse through the scope of language: The “procedural anatomy” of verbal modelling. Cognitive Studies|Études cognitives. 21, Article 2447. DOI: https://doi.org/10.11649/cs.2447

Krämer, W. (2000). Modern Talking auf deutsch – ein populäres Lexikon. München: Piper.

Makhachashvili, R. K. (2014). Fenomenolohichna neoanhlistyka: teoretyko-metodolohichni zasady. Zaporizhzhia: ZNU (in Ukrainian).

Mizin, K. I. (2010). Comparo ergo sum or topical linguophilosophical outlook on the nature of comparison. Movoznavstvo. 1(253), 54–67 (in Ukrainian).

Mizin, K. I. & Kolesnyk, O. S. (2021). German Emotional Concepts of Safety, Protection and Comfort through the Prismof the Linguo-Cultural Opposition of Ordnung ‘Order’ – Chaos ‘Chaos’. Studia Philologica. 16, 18–29 (in Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2425.2021.163

Muhr, R. (2002). Anglizismen als Problem der Linguistik und Sprachpflege in Osterreich und Deutschland zu Beginn des 21. Jahrhunderts. In R. Muhr, B. Kettemann (Hrsg.), Eurospeak. Der Einfluss des Englischen auf europäische Sprachen zur Jahrtausendwende (S. 9–54). Frankfurt: Peter Lang.

Pöhm, M. (2023). Denglisch Wörter. Retrieved February 16, 2023, from https://www.rhetorik-netz.de/denglisch/

Rensman, L. (2004). Collective Guilt, National Identity, and Political Process in Contemporary Germany. In N. Branscombe, B. Doosje (Eds.), Collective Guilt: International perspectives (p. 204–223). Cambridge: Cambridge University Press.

Stark, F. (2010). Wie viel Englisсh verkraftet die deutsche Sprache? Die Chance zwischen Gobalisierungserfordernis und Deutschtümelei. Padeborn: IFB Verlag Deutsche Sprache.

Styshov, O. A. (2003). Ukrainska leksyka kintsia XX stolittia (na materiali movy zasobiv masovoi informatsii). Kyiv: VTs KNLU (in Ukrainian).

Downloads


Переглядів анотації: 80

Опубліковано

2023-06-27

Як цитувати

Мізін, К., & Колесник, О. (2023). «Denglisch» як результат глобалізаційної «гібридизації» німецької мови. Studia Philologica, 20(1), 33–47. https://doi.org/10.28925/2311-2425.2023.23

Номер

Розділ

Мовознавство