ВОРОН у міфі та мові. Частина 1: семіотика та когнітивне підґрунтя архаїчних номінацій
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2491.2024.235Ключові слова:
міф, ворон, семантична ознака, когнітивна модель, системаАнотація
Стаття становить першу частину результатів багатовекторного аналізу вербалізаторів концепту-міфологеми RAVEN / CROW (ВОРОН). Цвага приділяється семіотичним характеристикам вербалізаторів вказаного концепу в давньопівнічній та давньоанглійській мовах. Етимологічний аналіз імен концепту, доповнений міждисциплінарними інтерпретаціями, визначає основні «нано-міфи» або «код-они», котрі за механізмом іконічності окреслюють базові характеристики й функції ВОРОН-системи. Основна увага приділяється аналізу лінгвокогнітивного підґрунтя номінаторів зазначеного концепту, зокрема, ідентифікації наборів концептуалізованих функцій ВОРОНА. Реконструйовані концептуальні ознаки як складники когнітивних моделей і відповідних фреймових структур інтегровані до універсальної моделі ієрархічної площини відкритої системи. Таким чином, у статті пропонується "когнітивна матриця" досліджуваного концепту-міфологеми. Методологія дослідження використовує широкий міждисциплінарний підхід, орієнтований на універсалії (М-логіка). Кореляції між наборами концептуалізованих ознак інтерпретуються з огляду на їхні компліментарні, детермінативні та каузативні відносини. У статті стверджується, що ВОРОН є посередником між світами (реальностями) різної природи та мірності, транслятором "програми розвитку" від надсистеми, а також "проективним навігатором" у трансформаційних сценаріях конфліктного типу.
Завантаження
Посилання
Beowulf. Retrieved September 1, 2024, from https://sacred-texts.com/neu/beo/index.htm
Cenname, A. (2021). The Raven Banner Revisited (Preprint). Retrieved September 1, 2024, from https://www.researchgate.net/publication/352906470_The_Raven_Banner_Revisited. DOI:10.13140/RG.2.2.16462.18242
Cook, J.A. (2023). “The Raven” and the Antebellum Culture of Bereavement. The Edgar Allan Poe Review 24(2):176-197. DOI: 10.5325/edgallpoerev.24.2.0176
Diniz, T. (2022). "The Raven" and its Afterlives. Lublin Studies in Modern Languages and Literature. Maria Curie-Sklodowska University Press.Vol 46, No 3, 77-86.
Egeler, M. (2008). ‘Death, Wings, and Divine Devouring: Possible Mediterranean Affinities of Irish Battlefield Demons and Norse Valkyries. Studia Celtica Fennica, 5, 5-25.
Etymological Dictionary of Modern English. Ed. D. Harper. Retrieved September 1, 2024, from http://www.etymonline.com.
(Faf) Fáfnismál. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/fafnismal.htm
(GkF) Guðrúnarkviða in forna. Dráp Niflunga. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/gudrunarkvida2.htm
(Grim) Grímnismál. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/grimnismal.htm.
(Gylf) Snorra Edda Gylfaginning. Retrieved September 1, 2024, from https://norroen.info/src/snorra/gj/2.html.
Hao, Y. (2024). Testing Right Frontier Constraint on Edgar Allan Poe's The Raven. Lecture Notes in Education Psychology and Public Media. 36(1), 62-70. DOI: 10.54254/2753-7048/36/20240421
(Hav) Hávamál. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/havamal.htm
Heinrich, B. (2006). Mind of the Raven: Investigations and Adventures with Wolf-birds. Harper: New York.
Holden, P. & Cleeves, T. (2014). RSPB Handbook of British Birds. Bloomsbury: London.
Honegger, T. (1998) ‘Form and Function: The Beasts of Battle Revisited’, English Studies. 79 (4), 289-298
Hume, K. (1969) ‘The Function of the" Hrefn Blaca":" Beowulf" 1801’. Modern Philology. 67 (1), 60-63
(HelgF) Helgakviða Hundingsbana in fyrri. https://www.voluspa.org/literal/helgakvida1.htm
(HelgO) Helgakviða Hundingsbana II. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/helgakvidahundingsbana2.htm
Kolesnyk, O., (2011), Mifolohichnyi prostir kriz pryzmu movy ta kultury [Mythic space in the scope of language and culture], Chernihiv : ChNPU
Kolesnyk O. S. (2016). Mova ta mif u vymiri mizhdystsyplinarnyh studiy [Language and Myth: an Interdisciplinary Study]. Chernihiv: Desna Polygraph.
Kolesnyk, O., (2019), Cognitive premises of the myth-oriented semiosis. Cognitive Studies | Études cognitive, #19, Article 196, https://ispan.waw.pl/journals/index.php/cs-ec/article/view/cs.1916
Kroonen G., (2013), Etymological Dictionary of Proto-Germanic, Ed. by A. Lubotsky, Leiden-Boston: Brill
Lakoff G., Johnson M. (1990). Metaphors We Live By. Chicago and London: The University of Chicago Press.
Levitskiy, V. (2010). Etimologicheskiy slovar germanskih yazykov [Etymological dictionary of Germanic languages]. Vinnytsia: Nova Knyha.
(Lok) Lokasenna. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/lokasenna.htm
Matthews, J. & Matthews, C. (1995). British and Irish Mythology. Diamond Books: London.
Plachovičiūtė, D. (2023). Varnos ir kranklio įvaizdis lietuvių ir slavų frazeologijoje bei etninėje kultūroje (Crow and Raven in Lithuanian and Slavic Phraseology and Ethnic Culture). Slavistica Vilnensis. Vol. 68(2), 101–114. DOI: https://doi.org/10.15388/SlavViln.2023.68(2)
(Reg) Reginsmál. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/reginsmal.htm
(Ríg) Rígsþula. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/literal/rigsthula.htm
Sólarljóð. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/solarljod.htm
(Sigr) Sigrdrífumál 1. Retrieved September 1, 2024, from https://www.voluspa.org/sigrdrifumal.htm
Steen, G. Metonymy Goes Cognitive-Linguistic. Style, 39 (1), 1-11.
Pokorny, J. (1959). Indogermanisches etymologisches Worterbuch. Bern : Francke.
Vries de, J. (1962). Altnordisches etymologisches Wörterbuch. Leiden: Brill.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 CC BY 4.0 DEED Attribution 4.0 International
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
