Лінгвокогнітивні сценарії художнього наративу Наталі Саррот
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2425.2023.22Ключові слова:
наративна структура художнього тексту, лінгво-когнітивний сценарій наративу, літературний текст періоду Нового роману, ретроспективність, фрагментарність, деталізація, кадрування наративуАнотація
Статтю присвячено дослідженню розвитку лінгво-когнітивних сценаріїв художнього наративу письменниці доби нового роману. На матеріалі аналізу романів Наталі Саррот «Enfance», «Le Planétarium» продемонстровано обумовленість обраних методів і прийомів типом оповіді та різними характеристиками тексту. Визначено, що смислоутворювальними компонентами лінгвоконтекстуальної моделі спіраль, яку покладено в основу лінгвокогнітивного сценарію наративу СПІРАЛЬ, є ретроспективність і фрагментарність оповіді. Досліджено, що до лінгвокогнітивного сценарію наративу МОЗАЇКА належать художні наративи Наталі Саррот, композиційними домінантами побудови яких є деталізація та кадрування оповідного зображення. Підтверджено припущення що, лінгво-когнітивні сценарії наративу передбачають взаємозв’язок синтаксичного, семантичного, когнітивного та семіотичного рівнів, які формують план вираження сценарної побудови романів авторки. Доведено, що лінгво-когнітивні сценарії наративу існують, якщо лексичні, синтаксичні та стилістичні одиниці утворюють сценарні схеми чи структури в тексті та породжують динаміку розвитку сценаріїв художніх текстів, а також є втіленням авторського бачення світу, переданого через використання письменниками в тексті художніх засобів і прийомів. Таким чином, для художніх текстів Н. Саррот характерна нелінійна когнітивно-наративна сценографія, яка являє собою сукупність мовно-когнітивних сценаріїв оповіді, а саме спіралі та мозаїки.
Завантаження
Посилання
Bakhtin, M. M. (1979). Aesthetics of Verbal Art. Moscow : Iskusstvo.
Barthes, R. (1966). Introduction à l’analyse structurale des récits. Communications, 8(1), 1–27.
Beaugrande, R. (1980). Text, Discourse and Process (Toward a Multidisciplinary Science of Texts). New York.
Bremond, C. (1964). Le message narratif. Communications, 4, 4–32.
Charaudeau, P. (1983). Langage et discours : éléments de sémiolinguistique : (Théorie et pratique). Paris : Classiques Hachette.
Chartier, P. (1990). Introduction aux grandes théories du Roman. Paris : Bordas.
Eco, U. (1985). Lector in fabula ou la coopération interprétative dans les textes de fiction. Paris : Grasset.
Fludernik, M. (2010). Towards a ‘natural’ narratology : Frames and pedagogy. A reply to Nilli Diengott. Journal of Literary Semantics, 39(2), 203–211. doi:10.1515/jlse.2010.012
Friedman, N. (1975). Point of view. Form and meaning in fiction. Athens: Univ. of Georgia Press. 134–166.
Genette, G. (1972). Figures III. Paris : Seuil.
Greimas, A.-J. (1966). Eléments pour une théorie de l’interprétation du récit mythique. Communications, 8, 28–59.
Herman, D. (2000). Narratology as a cognitive science. Image [&] Narrative (Online Magazine of the Visual Narrative, K.U.Leuven.
Jeandillou, J. F. (2006). L'analyse textuelle. Armand Colin.
Kindt, T. (2008). L’auteur implicite. Remarque à propos de l’évolution de la critique d’une notion entre narratologie et théorie de l’interprétation.
Lanser, S. S., (1981). The Narrative Act. Point of View in Prose Fiction. Princeton : Princeton Univ. Press.
Lotman, Y. M., & Lotman, M. Y. (2000). Semiosphere (Vol. 7). Art-SPB.
Maingueneau, D. (2021). Discours et analyse du discours: Une introduction. Armand Colin.
Mazurak, A. I. (2012). Elements of Cinema Poetry in Fiction of the Pre-cinematic Period in the Interpretation of Mychailo Romm. Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University Kyiv-Mohyla Academy Complex. Series: Philology. Literary Studies, 181, 49-53. (in Ukrainian)
Minsky, M. (1974). A framework for representing knowledge.
Nünning, A. (2010). Narratologie ou narratologies ? Un état des lieux des développements récents : propositions pour de futurs usages du terme. In J. Pier & F. Berthelot (Éd.), Narratologies contemporaines. Approches nouvelles pour la théorie et l’analyse du récit (p. 15-44). Paris : Editions des archives contemporaines.
Petrilli, S. (2013). The Self as a Sign, the World, and the Other: Living Semiotics. Transaction Publishers.
Propp, V. (1968). Morphology of the Folktale: Second Edition, New York, USA: University of Texas Press. doi: https://doi.org/10.7560/783911
Ryan, M.-L. (2010). Narratology and cognitive science : A problematic relation. Style, 44(4), 469–495.
Sarraute, N. (1995). Enfance. Paris : Gallimard.
Sarraute, N. (1972). Le Planétarium. Paris : Gallimard.
Savchuk, R. I., & Tuchkova, O. O. (2020). Hyperrealism as a Literary Phenomenon in French Literature of the 20th-21st Centuries. Journal of History Culture and Art Research, 9(2), 367-380. doi: http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v9i2.2558
Schank, R. C. (1983). Dynamic memory: A theory of reminding and learning in computers and people. cambridge university press.
Selivanova, O. O. (2006) Modern linguistics: directions and problems. Poltava: Dovkillya. (in Ukrainian)
Shirova, I. A., & Goncharova, E. A. (2018). Multidimensional text: understanding and interpretation.
Smushchynska, I. V. (2011) Fiction text as an object of linguistic-stylistic analysis. Style, 10, 159–168.
Van Dijk, T. A., & Kintsch, W. (1983). Strategies of Discourse Comprehension. New York: Academic Press.
Vorobyova, O. (2022). Multimodality and transmediality in Kamal Abdulla’s short fiction: a cognitive-emotive interface. Cognition, Communication, Discourse, (24), 91-102. doi: https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-07
Wierzbicka, A. (1992). Semantics, culture, and cognition: Universal human concepts in culture-specific configurations. Oxford University Press on Demand.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 CC BY 4.0 DEED Attribution 4.0 International
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
