Особливості геронтопортрета протагоніста у п’єсі Трейсі Леттса «Серпень: округ Осейдж»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2425.2018.10.18Анотація
У статті вивчається художня репрезентація геронтогенезу на прикладі головної героїні п’єси, яка отримала Пулітцерівську премію у 2008 р. Геронтологічний портрет протагоністки аналізується в контексті фази ранньостаречого віку. Теоретичні основи даної розвідки побудовані на розробках соціології, літературної геронтології, медичних гуманітарних наук тощо. Припускається, що автор твору «Серпень: округ Осейдж» піддає критиці поняття нормативності у пізньому дорослому віці. Драма підриває поняття успішного і здорового старіння (популяризованого у США), розкриваючи образи подружжя Вестонів, один з членів якого є завзятим курцем, а другий — гірким п’яницею. Дисфункції персонажів дозволяють виявити наявність такого елемента жанру «патології» (опис хвороби), як битва, характерного для геронтопортрета протагоністки. У драмі Т. Леттса представлені активні та пасивні стратегії старіння, які є вирішальними для адаптації персонажів до пізнього дорослого віку.