Увійдіть на сайт or Зареєструватися щоб зробити подання.

Керівництво для авторів

Вимоги до публікацій у науковому збірнику “STUDIA PHILOLOGICA”
Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
• Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або в коментарях для редактора нижче подані необхідні пояснення).
• Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice або RTF.
• Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
• Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництвах для авторів розділу "Про журнал".
• При оформленні файлу подання були виконані інструкції щодо гарантій сліпого рецензування.
Наукова стаття має містити виклад кінцевих або проміжних результатів дослідження, висвітлювати окреме питання за темою дисертації чи іншого наукового дослідження, фіксувати пріоритет автора у його пошуках, уводити його здобутки в науковий обіг. Подається до друку в завершеному вигляді відповідно до вимог МОН України (див. Бюлетень ВАК України № 1, 2003; № 2, 2008) .
Мова публікації – українська, англійська.
Обсяг публікації – від 4 000 до 12 000 слів.
Технічні параметри. Текст має бути набраний у Microsoft Office Word 2003 чи пізніші версії. Шрифт: гарнітура – Times New Roman, кегль – 14 пт. міжрядковий інтервал – 1,5. Всі поля – 2,5 см. Абзацний відступ – 1 см.
Цитати і визначення (дефініції) слів беруться в лапки. Чітко диференціюються знаки дефіса (-) і тире (–), наприклад: "Дискурс – це...", але '"лексико-синтаксичні характеристики". Фрагменти рукопису, що містять ілюстративний матеріал, друкуються курсивом. Світлим шрифтом із підкресленням подаються розкриті у вступній частині гасла: мета, завдання, актуальність та ін. Пропуски в наведених цитатах позначаються так: <...>. Підрядкові виноски не допускаються.

Шаблон статті
Титульна сторінка статті:
• УДК, ORCID (обов’язково);
• Назва;
• Автори: прізвища та ініціали всіх співавторів;
• Назва і поштова адреса(и) установи(установ), де працює(ють) автор(и);
• Відповідальний автор (corresponding author), якщо статті написана в співавторстві;
• Електронна пошта автора для листування.
Три анотації з ключовими словами після кожної з них. Анотації українською мовою – приблизно 400-500 знаків та англійською мовою* – до 800-900 для англомовних публікацій та приблизно 2000 знаків для неангломовних публікацій.
Порядок оформлення кожної анотації: прізвище, ім’я, по батькові автора та назва статті (виділити жирним прямим); текст анотації; (з абзацу) ключові слова.
* Прохання для полегшення роботи англомовного редактора надавати розширену анотацію українською мовою для редагування англомовної анотації. Розширений варіант анотації українською мовою до статті не входитиме.
Анотація (abstract). Зауважте, що дані про авторів, назва, ключові слова та анотація, будуть використані як метадані для опису Вашої статті, тому вони повинні максимально чітко відображати її зміст. Для якісного пошуку цього контенту в мережі, будь ласка, уникайте занадто узагальнених та складних формулювань, використовуйте тільки загальновідомі абревіатури. Анотацію варто почати з опису логічних підстав для проведення Вашого дослідження, виходячи з результатів попередніх, завершити опис утвердженням конкретного питання для вирішення або висуненням гіпотези. Далі слід вказати мету дослідження. Для емпіричних досліджень варто включити розміри вибірки для основних експериментів. Обов'язково треба зазначити основні результати дослідження. Окремо вказати чіткі й логічні висновки. Анотація розмішується окремо від статті, тому вона має бути цілісною та завершеною.
Ключові слова: поняття 1; поняття 2: поняття З; поняття 4; поняття 5; поняття 6.
ВАЖЛИВО: ключові слова необхідні для пошукових систем і класифікації статей за темами. В інтересах автора вказати кількість ключових слів необхідних для збільшення шансів знаходження статті через пошукові системи. Словосполучення вважаються одним ключовим словом. Кількість ключових слів 5-8.
Вступ (Introduction) має містити визначення мети дослідження та представлення відповідних передумов роботи, при цьому слід уникати детального обстеження літератури та визначення результатів дослідження. Вступ статті також має обґрунтовувати чому тема статті є актуальною, важливою та оригінальною. У вступі міститься постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
Критичний огляд літератури, концептуальних рамок, гіпотез і т.ін. (Theoretical Background). Цей підрозділ має поглибити (але не повторювати) вступ (introduction). В ньому потрібно проаналізувати літературу з цієї теми (але без надмірної деталізації) відповідно до наукової позиції статті, продемонструвати її внесок у розробку заявленої теми; сформулювати (та обґрунтовувати) теоретичні чи концептуальні положення, наявні в роботі; визначити низку гіпотез, що потребують перевірки, або дослідницьких питань, що підлягають вивченню у статті. Варто врахувати, що посилання на відповідні публікації в цитованих міжнародних виданнях, а також власні попередні публікації з цієї тематики, окреслять роль Вашої статті у вирішенні конкретної наукової проблеми та її науковий внесок. В аналізі публікацій необхідно вказати: результати, які вдалося отримати авторам цих видань, та невирішені проблеми.
Методологія дослідження (Methods). Містить опис ходу дослідження (вибірки), характеристику методів та методики, вказівку про можливі похибки результатів. Опис методології дослідження повинен давати чітке уявлення про об'єктивність отриманих результатів. Відомості мають бути короткими, але достатніми, аби інші науковці могли повторити дослідження. Звертаємо увагу, що простий перелік методів дослідження буде відхилено. Використані методи повинні бути загальновідомими, тобто раніше опублікованими і за можливості подані посилання на них у списку літератури (reference). Читач має знати, що емпіричні дані та/чи інші матеріали достовірні, вичерпні й логічні, а методологія дослідження доцільна, систематична й точна.
Результати дослідження та обговорення (Results and Discussion). Результати дослідження мають бути чіткими та зрозумілими. Варто розкрити значення результатів дослідження та пов'язати їх із актуальними науковими концепціями. Уникайте розлогих цитат та обговорення опублікованої літератури.
Висновки (Conclusions) та перспективи подальших досліджень. Підрозділ має містити: основні висновки дослідження, чітко окреслені оригінальність та науковий внесок статті, обговорення впливу й застосування результатів дослідження, критичну оцінку недоліків вивчення та визначення перспективних напрямів для подальших досліджень.
Подяка (за потреби). Потрібно подати перелік осіб, які надали допомогу в ході дослідження. Варто згадати всіх співробітників, які, наприклад, здійснювали огляд літератури чи проводили аналіз даних, редагували статтю стилістично і т.д. Також варто подякувати всім, хто зробив вагомий внесок у поліпшення статті, наприклад, пропонуючи зауваження чи пропозиції.
Укладання списку використаних джерел. Списки використаних джерел укладають у двох варіантах: за вітчизняним стандартом ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» та міжнародним АРА. Підзаголовок ДЖЕРЕЛА (вирівнювання за лівим краєм, напівжирний шрифт, 12 пт. прописні літери). Джерела наводять в алфавітному порядку з окремого абзацу, шрифт 12 пт, міжрядковий інтервал 1.0.
Бібліографічні посилання у тексті беруть у квадратні дужки. Перша цифра – номер джерела у списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела та номер сторінки розділяють комою та пробілом, номери джерел – крапкою з комою, напр.: [2]. [2. 55], [3, 567; 12, 434], [7; 8; 12]. Крапку в реченні ставлять після дужок, посилань.
References – список використаних джерел латиницею – оформлюють за стандартом АРА 5th (www.apastyle.org). Рекомендоване програмне забезпечення для роботи з транслітерованим списком літератури – бібліографічний менеджер EndNote www.my.endnote.com/. Інші он-лайн конвертери за стандартом АРА: http://reffor.us/ або http://www.citationmachine.net.
Список використаних джерел українською та російською мовами потрібно транслітерувати латиницею. Прізвища авторів, назви книг (журналів, конференцій), статей тощо транслітерують, а в квадратних дужках подають переклад назв англійською мовою (як правило в усіх статтях присутній авторський переклад назви статті та анотації). Іноземні джерела, укладені латиницею, залишають без змін. Для транслітерації рекомендуємо скористатися такими он-лайн сервісами: для джерел українською мовою – «Стандартна українська транслітерація» в режимі паспортний стандарт (http://translit.kh.ua/?passport); для джерел російською мовою – «ТРАНСЛИТ СС» (http://translit.cc).
Рекомендуємо покликатися в статтях на публікації в авторитетних джерелах останніх 5-7 років, які входять до наукометричних баз даних Web of Science та / або Scopus.
Необхідно звертати увагу на правильність скорочень назв журналів у посиланнях. У випадку вживання абревіатур у бібліографічному описі, можна скористатися посиланням http://www.issn.org/services/online-services/access-to-the-ltwa/. Перевірити правильність скорочень назв журналів, що входять до Web of Science. можна за посиланням https://images.webofknowledge.com/WOK46/help/WOS/A_abrvjt.html.
Просимо вказувати ідентифікатори DOI для всіх процитованих джерел, для яких вони існують. Інформацію щодо наявності DOI можна знайти на сайті журналу.

Приклад оформлення літератури

ДЖЕРЕЛА
1. Валгина Н. С. Теория текста : учебное пособие. Москва : Логос, 2003. 173 с.
2. Голощук С.Л. Когнітивно-комунікативні особливості спонукального дискурсу. Вісник Національного ун-ту "Львівська Політехніка". 2007. № 586. С. 56–59.
3. Лисенко О. В. Функціонально-семантичні особливості політичного дискурсу. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2009. № 13 (176). С. 17-22.
4. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Київ : Видавничий центр "Академія", 2004. 408 с.
5. Weiner B. The Water Is Wide: Building a Revolution. The Crisis Papers. February 10, 2009.
URL: http://www.crisispapers.org/essaysllw/water.htm (дата звернення: 13.09.14)

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
1. Valgina, N.S. (2003). Teoriia teksta [Theory of the text]. – M.: Logos, 173 p.
2. Goloshchuk, S.L. (2007). Kognityvno-komunikatyvni osoblyvosti sponukal'nogo dyskursu [Cognitive and communicative features of directive discourse]. Visn. Nats, un-tu "L'viv. Politekhnika", 586, 56-59.
3. Lysenko, О.V. (2009). Funktsional’no-semantychni osoblyvosti politychnogo dyskursu [Functional and semantic features of political discourse]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 13 (176), 17-22.
4. Shulzhuk, K.F. (2004). Syntaksys ukrayins'koyi movy [Ukrainian language syntax]. K.: Vydavnychyy tsentr "Akademiia", 408 p.
5. Weiner, B. (2009, February 10). The Water Is Wide: Building a Revolution. The Crisis Papers. Retrieved from http://www.crisispapers.org/essaysllw/water.htm (access date: 13.09.14)

Стаття надійшла до редакції

Вартість видання. Видання здійснюється на основі самофінансування, за кошти авторів. Вартість однієї сторінки формату А4 становить 40 грн.
Кошти необхідно переказувати на рахунок Київського університету імені Бориса Грінченка Р/р 31557241148659, код ЄДРПОУ 02136554, код банку 820019 ГУДКСУ в м. Києві з позначкою «Публікації у збірнику наукових праць «Studia Philologica»».

Для оперативного зв’язку редактора з авторами слід додати відомості про автора (авторів) на окремому аркуші й окремим файлом: прізвище, ім'я та по батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи або навчання (аспіранти зазначають рік аспірантури), посада, телефони, домашня та електронна адреси.

Заявка для опублікування матеріалів
у науковому збірнику “STUDIA PHILOLOGICA”
Київського університету імені Бориса Грінченка:

Прізвище, ім’я, по батькові (повністю)
Науковий ступінь
Вчене звання
Місце роботи або навчання (аспіранти зазначають рік аспірантури)
Посада
Телефони
Домашня адреса
Електронна адреса

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.

Збірник наукових праць «Studia Philologica» практикує політику оперативного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Повні версії статей журналу розміщуються у вільному доступі на таких сайтах: журналу «Studia Philologica»,   Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Інституційного репозиторію Київського університету імені Бориса Грінченка.

У своїй політиці ми підтримуємо Берлінську декларацію по відкритому доступу до наукового і гуманітарного знань (20-22 жовтня 2003 року).