ЗВ’ЯЗНІСТЬ ТЕКСТУ ТА МОВНІ ЗАСОБИ ЇЇ ВИРАЖЕННЯ (на матеріалі німецькомовних текстів)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню текстової категорії когерентності та основним засобам її виражен­ня. Суть текстових зв’язків полягає у відображенні ними реально існуючих відносин між предметами, явищами, процесами об’єктивної дійсності. Установлено, що мовні одиниці різних рівнів виступають маркерами текстових зв’язків і сприяють формуванню смислової організації та формальної структури тексту. Виокремлено основні типи текстових зв’язків: лексичні, граматичні, словотвірні, стилістичні, структурно-композиційні та ін. Висвітлено механізм словотвірних текстових зв’язків, який базується на повторі та взаємодії в тексті словотвірних одиниць. Виявлено бінарність семантики похідних, яка забезпечує експліцитний та імпліцитний характер репрезентації текстових зв’язків словотвірного типу.

Похідні іменники зі спорідненими суфіксами -ung i -tion є тими мовними маркерами словотвірного харак­теру, які спроможні брати участь у створенні та експлікації текстових зв’язків різного типу. Текстот­вірні й текстозв’язуючі функції суфіксальних одиниць залежать від їх системних характеристик, до яких належать: семантична мотивованість, певний ізоморфізм їх словотвірної структури і семантики, смислові кореляції суфіксів -ung та -tion в системі мови і в тексті. Лінійне розгортання тексту зумов­лює відповідне розгортання текстових елементів та відображає два параметри поверхневої структу­ри тексту: локальне аранжування й кількісне представлення різних типів зв’язків у текстовому полі. Ці параметри можуть слугувати одним із засобів функціонально-стилістичної характеристики тексту.

Ключові слова: категорія зв’язності, мовні одиниці, словотвірні зв’язки, ізоморфізм структури та се­мантики, повтор, смислова організація, структура тексту.