Основні особливості економічного дискурсу в англійській та іспанській мовах

Анотація

У пропонованій статті розглянуто особливості сучасного економічного дискурсу в англійській та іспанській мовах. Повсякденне життя визначається економічною ситуацією на державному,  регіональному та  світовому рівнях. Відповідно, економіка відіграє провідну роль у будь-якому суспільстві. Представлена розвідка має на меті прослідкувати мовні зміни на лексичному та морфологічно-синтаксичному рівнях, реалізовані в економічному дискурсі сучасних англійської та іспанської мов. Стаття розгортає дискусію про всеохоплюючий вплив англійської мови на інші мови у сфері економіки та бізнесу. У сучасному світі внаслідок процесів глобалізації економічний дискурс набув уніфікованого характеру. Однак, рівень уніфікованості може відрізнятися навіть в межах однієї мовної групи. Наприклад, італійська більше відкрита до запозичень з англійської, ніж іспанська або французька. У той же час іспанська оцінюється у цьому дослідженні як приклад пуристської мови, оскільки зазнала змін меншою мірою, ніж інші мови на лексичному рівні. Ця риса чітко представлена метафорами іспанського економічного дискурсу. Наприклад, відомі англійські метафори “bear” та “bull” відповідають іспанським “bajista” і “alcista”. У той же час деякі іспанські метафори співпадають з англійськими (пор., англ. the Debt Service та ісп. el Servicio de la Deuda, англ. country risk та ісп.  riesgo país ). Аналіз синтаксичних структур надав змогу прослідкувати низку явищ в економічному дискурсі англійської та іспанської мов. Найважливіші з них реалізовано у зміні граматичних категорій, особливо номіналізації дієслів з метою називання процесів, та прикметників для означення умови та якості. У результаті процесу номіналізації прослідковується використання еліпсису, пасивного стану та неперехідних дієслів. Загалом засвідчено, що пасивний стан більше використовується в англійській, ніж в іспанській. Однак, використання пасивного стану в іспанському економічному дискурсі підкреслює неперсоніфікованість, що передбачає вираження підмета у реченні не актором, а самою дією. Виявлено використання метафор та персоніфікації, що допомагає пояснити абстрактні поняття такі, як accountability, value, validity, welfare (англ.)  так само, як і  la responsabilidad, valor, la validez, el bienestar (ісп.).