БІЛОРУСЬКА ЛЕКСИКОГРАФІЧНА КОДИФІКАЦІЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. ТА «СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» ЗА РЕД. Б. ГРІНЧЕНКА: СПЕЦИФІКА ДЕСКРИПТИВНИХ МЕТОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2311-2425.2019.12.9Анотація
У статті в порівняльному аспекті розглянуто основні прескриптивні методи «Словаря української мови» за ред. Б. Грінченка (1907–1909) та найвідоміших кодексів нової білоруської літературної мови першої половини ХХ ст.: «Білорусько-російського словника» М. Байкова й С. Некрашевича (1925) та «Російсько-білоруського словника» С. Некрашевича й М. Байкова (1928). Констатовано, що «Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка своїми прескрипційними методами відрізняється від аналізованих білоруських кодексів, з багатьох поглядів він повніший і ретельніше продуманий. У Грінченковому словникові ліпше описана варіантність і синонімія одиниць, ніж у розгляданих білоруських. Порівняння специфіки дескрипції українських і білоруських словників ХХ ст. допоможе виявити характерні особливості традиції лексикографічного опису лексики у двох національних школах, покаже шляхи становлення прескриптивного мовознавства Білорусі та України в зазначений період.