ВИКОРИСТАННЯ АНТИЧНОГО ІНТЕPТЕКСТУ В ТВОРЧІЙ ПАРАДИГМІ ЛІНИ КОСТЕНКО: ІНТЕНЦІЇ, ТРАДИЦІЇ, НОВАТОРСТВО

Анотація

У статті розглянуто інтенції, традиції та новаторство, реалізовані в процесі інтеpтекстуального цитування в творчій парадигмі Ліни Костенко. Зроблено висновок про те, що інтенсивне використання у її творах античного інтертексту інтенційоване передусім прагненням письменниці до розробки істоpіософічної пpоблематики (зокрема, осмислення витоків і шляхів розвитку української державності), а також притаманними її творчості медитативністю та філософічністю. Крім того, особливості селекціонування інтертексту з твору-донора є індикатором світоглядних домінант і навіть конкретних особистісних рис автора твору-реципієнта (наприклад, вільнолюбство й нескореність як інтегративна риса образів Прометея і ліричної героїні поезій — alter ego поетеси). Водночас активне вико-
ристання Ліною Костенко інтертексту зумовлене не лише особистими вподобаннями та інтенціями письменниці, а й специфікою її епохи, зокрема впливом літератури постмодернізму з її гаслами «смерті автора», тотальною гіперрецептивністю, інтертекстуальним цитуванням, колажуванням, використанням техніки пастишу і т.п.