Studia Philologica https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal <p>Збірник наукових праць «Studia Philologica» включено ВАК України до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук&nbsp; із філології (наказ № 747&nbsp;від 13.07.2015)<br><strong>ISSN 2412-2491 (Online)</strong><br><strong>ISSN 2311-2425 (Print)</strong><br><strong>Реєстраційне&nbsp;свідоцтво:</strong>&nbsp;Серія КВ 19607 - 9407 Р від 11.12.2012.<br><strong>Проблематика:</strong>&nbsp;збірник сприяє поширенню передових наукових ідей у царині мовознавства й літературознавства західних і східних мов.<br><strong>Галузь науки:</strong> мовознавство та літературознавство.<br><strong>Мова видання:</strong> українська, російська та англійська<br><strong>Засновник та видавець:&nbsp;</strong>Київський університет імені Бориса Грінченка<br><strong>Періодичність публікації:</strong>&nbsp;2 рази на рік<br><strong>Головний редактор:</strong> Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, доктор філологічних наук, професор<br><strong>Відповідальний секретар:&nbsp;</strong>Саєвич Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови<br><strong>Технічний секретар:</strong> Козачук Андрій Михайлович, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської філології та перекладу<br><strong>Видавництво:</strong> Київський університет імені Бориса Грінченка<br><strong>Країна видавництва:</strong> Україна<br><strong>Індексується&nbsp;</strong><a href="https://dbh.nsd.uib.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info?id=493823" target="_blank" rel="noopener">ERIH PLUS</a><br><strong>Індексується&nbsp;</strong><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?user=T5oyVw0AAAAJ&amp;hl=uk" target="_blank" rel="noopener">Google Scholar</a><br><strong>Індексується&nbsp;</strong><a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=stfil" target="_blank" rel="noopener">Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</a>&nbsp;<br><strong>Адреса редколегії.&nbsp;</strong>Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка, вул. Тимошенка 13 Б, м. Київ, 04212.<br>Контактна особа: Саєвич Ірина Георгіївна, i.saievych@kubg.edu.ua</p> Київський університет імені Бориса Грінченка uk-UA Studia Philologica 2311-2425 ТЕОРІЯ ОЧУДНЕННЯ: НОВИЙ ПОГЛЯД НА СТАРУ МОДЕЛЬ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/322 <p><span class="fontstyle0">Автори розглядають теорію очуднення у її витоках із філософії Арістотеля і подальшій розбудові у працях російських формалістів і празьких структуралістів. Акцент робиться на перевагах<br>емпіричного літературознавства, методологія якого уможливлює об’єктивний і контрольований підхід до вивчення як змісту, так і форми художніх текстів, а також реакції читача на них.<br></span><span class="fontstyle2"><strong>Ключові слова:</strong> </span><span class="fontstyle0">теорія очуднення, емпіричне літературознавство.</span> </p> Анна Чеснокова Віллі ван Пір Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-06 2020-03-06 2 7 10 10.28925/2311-2425.2019.13.1 ПОРІВНЯЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/323 <p><span class="fontstyle0">У запропонованому тексті представлено огляд порівняльного мовознавства як сукупності<br>чотирьох парадигм: порівняльно-історичної, ареальної лінгвістики, лінгвістичної типології<br>й контрастивної лінгвістики. Таке трактування наукової дисципліни ґрунтується в основному на багаторічному досвіді авторки, її участі у дослідницьких проєктах і викладанні. Розгляд<br>зазначених вище парадигм під парасольковим поняттям «порівняльна лінгвістика» видається<br>релевантним і доречним завдяки тому, що вони мають спільний метод дослідження, а саме порівняння, а також тому, що забезпечують одна одну необхідним процедурним апаратом, як у випадку двох близьких партнерів: порівняльно-історичної й ареальної лінгвістики — з одного боку,<br>лінгвістичної типології й контрастивної лінгвістики — з іншого.<br></span><strong><span class="fontstyle2">Ключові слова: </span></strong><span class="fontstyle0">порівняльне мовознавство, порівняльно-історичне мовознавство, ареальна лінгвістика, типологічна лінгвістика, контрастивна лінгвістика.</span> </p> Ізабелла Буніятова Авторське право (c) 2020 Studia Philologica 2020-03-06 2020-03-06 2 11 16 10.28925/2311-2425.2019.13.2 СЕМАНТИКА ЛІНГВАЛЬНИХ МЕРЕЖ У НАВЧАЛЬНОМУ КОМБІНАТОРНОМУ ТЕЗАУРУСІ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/324 <p><span class="fontstyle0">У статті показано застосування положень лінгвокогнітивної концепції, яка називається «семантика лінгвальних мереж» (СЛМ), у розробленні методичної системи Лінгвакон, де у викладанні англійської мови використовуються концептуальні схеми і концептуальні онтології. У роботі<br>надається короткий опис положень СЛМ у їх проєкції на систему Лінгвакон і розглядається процедура укладання комбінаторного словника-тезаурусу як центрального елемента цієї системи.<br>У якості ілюстрації пропонується комбінаторний словник-тезаурус за темою SCHOOL. Його використання в навчальному процесі демонструється із залученням вправ, спрямованих на засвоєння граматики та розвиток мовленнєвих навичок за темою.<br></span><span class="fontstyle2">Ключові слова: </span><span class="fontstyle0">прикладна когнітивна лінгвістика, семантика лінгвальних мереж, методика викладання англійської мови, система Лінгвакон, комбінаторний словник-тезаурус, концептуальна онтологія.</span> </p> С. Жаботинська Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-08 2020-03-08 2 17 27 10.28925/2311-2425.2019.13.3 СЕМАНТИКА ГРАМАТИЧНОЇ КОНСТРУКЦІЇ: КОРПУСНО-КВАНТИТАТИВНИЙ ВИМІР https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/325 <p><span class="fontstyle0">Стаття присвячена проблемі вивчення семантики граматичної конструкції із використанням корпусно-квантитативного методу колострукційного аналізу. Матеріалом дослідження<br>є англійська відокремлена конструкція з експліцитним суб’єктом та предикатом, вираженим<br>дієприкметником І. Встановлено, що семантика конструкції задає обмеження на заповнення її<br>предикатного слоту лише тими дієслівними одиницями, аргументи яких є сумісними із семантичними ролями, що визначаються конструкцією.<br></span><span class="fontstyle2"><strong>Ключові слова:</strong> </span><span class="fontstyle0">граматична конструкція, узуально-базована граматика конструкцій, квантитативна корпусна лінгвістика, колострукційний аналіз, колексемний аналіз, семантика конструкції.</span>&nbsp;</p> В. Жуковська Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-08 2020-03-08 2 28 35 10.28925/2311-2425.2019.13.4 НУЛЬОВІ СУБ’ЄКТИ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/326 <p>У статті розглядаються підходи до визначення універсальних характеристик суб'єктності у межах когнітивної, генеративної та функціональної парадигм. Залежно від типу нульових суб'єктів розрізняються три типи мов. Проілюстровано, що нульові суб'єкти функціонують у давньогерманских мовах і деяких діалектах сучасних германських мов. Проаналізовано синтаксичну дистрибуцію нульових суб’єктів, їхню зумовленість узгодженням із дієслівної формою у реченні, частотність вживання в залежності від форми особи дієслова.<br><strong>Ключові слова:</strong> нульовий суб'єкт, суб'єктність, фокус уваги, германські мови.</p> Г. Зінченко Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 36 40 10.28925/2311-2425.2019.13.5 ВПЛИВ СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКИХ ПІВНІЧНИХ ДІАЛЕКТІВ НА РОЗВИТОК АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/327 <p>У статті розглядаються фонетичні, граматичні та лексичні риси середньанглійських північних та північно-східних діалектів, що проникли у лондонський діалект, а відтак закріпилися у англійській літературній мові. У статті стверджується, що проникнення рис середньоанглійських північних діалектів у лондонський діалект відбулося внаслідок зміни його діалектної бази, що було спричинено екстралінгвістичними факторами. У статті описано як прямий вплив (лексичний), так і непрямий (частково фонетичний та частково граматичний). У статті стверджується, що системні зміни в англійській мові, такі як редукція ненаголошених складів та пов’язане з цим спрощення граматичних парадигм, були значною мірою підслені впливом північних діалектів на лондонський діалект у період пізнього середньоанглійського періоду<br><strong>Ключові слова:</strong> середньоанглійський період, скандинавські завоювання, лондонський діалект, діалектна база, редукція ненаголошених складів, словотвірна парадигма, семантичний зсув.</p> О. Гирин Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 41 45 10.28925/2311-2425.2019.13.6 КОГЕЗИВНІ ЗВ’ЯЗКИ У ТЕКСТІ КАРЛА САГАНА ‘PALE BLUE DOT’ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/328 <p>На матеріалі тексту Карла Сагана ‘Pale Blue Dot’ досліджується специфіка використання когезивних засобів сучасної англійської мови. У статті розкрито механізм створення зв’язності та описано типи когезивних зв’язків, причетних до аранжування цього тексту. Встановлено, що основне смислове та архітектонічне навантаження відведено контактним лексичним когезивним зв’язкам: опозитивній, антонімічній, синонімічній реітерації. Дистантна реітерація є лейтмотивною і представляє собою або матеріально тотожний повтор, або колокації. Граматичні когезивні зв’язки (координативні сполучники і паралельні конструкції) виконують другорядну роль.<br><strong>Ключові слова:</strong> дистантні повтори, зв’язність, когезія, принципи текстуальності, реітерація.</p> Л. Калитюк Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 46 48 10.28925/2311-2425.2019.13.7 МОДЕЛЬ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ ЯК «РОЗМИТА МНОЖИНА»: КАТЕГОРІАЛЬНИЙ ФОКУС КВАЛІТАТИВНОСТІ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/329 <p>У дослідженні здійснюється реконструкція категорії стану давньогерманських мов шляхом структурування категоріальних фокусів всередині станової парадигми. У роботі запропоновано розглядати категорію стану давньогерманських мов як «розмиту множину». Автором висвітлено зміст категоріального фокусу межевості (квалітативності) категорії стану давньогерманських мов. Зокрема здійснено порівняння кількісних показників вживання протокатегоріальних станових конструкцій на прикладах давньогерманських мовних пам’яток.<br><strong>Ключові слова:</strong> категорія стану, давньогерманські мови, предикат стану, розмита множина, станова протокатегоріальна конструкція, модель категорії стану давньогерманських мов.</p> О. Шапочкіна Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 49 56 10.28925/2311-2425.2019.13.8 РЕЛІГІЙНІ КОНЦЕПТИ В ЛІРИЦІ СУЧАСНОГО АМЕРИКАНСЬКОГО РЕПУ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/330 <p>Стаття присвячена вивченню специфіки вербалізації релігійних концептів у пісенній ліриці сучасного американського репера Кендріка Ламара. Завдяки лексемам, що вербалізують певний концепт, вдалося окреслити три основних релігійних концепти альбому DAMN., які відповідно до частоти вживання вербалізаторів представлені так: БОГ – 57 вживань семи лексем, ГРІХ – 30 вживань шести різних лексем, та МОЛИТВА – 27 вживань двох лексем.<br><strong>Ключові слова:</strong> релігійний концепт, пісенна лірика, вербалізація, американський реп, зв’язність, стилістичне значення</p> І. Рязанов В. Якуба Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 57 61 10.28925/2311-2425.2019.13.9 МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНОГО МЕДІАДИСКУРСУ (на прикладі англомовних політичних медіатекстів) https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/331 <p>У статті аналізуються маніпулятивні технології, реалізовані в межах англомовних політичних медіатекстів про події в Україні, належних до політичного медіадискурсу російського інтернет-ресурсу sputniknews.com за вересень 2016 року. Реалізаторами маніпулятивних технологій слугують дві основні опозитивні за змістом комунікативні стратегії, застосовані продуцентом політичного медіатексту – позитивна самопрезентація і позиціонування ідеологічного опонента, утілювані низкою комунікативних тактик. Прихованість (маніпулятивність) спотворення дійсності шляхом надання конкретним фактам і подіям іншого значення уможливлює й забезпечує здійснення маніпулятивного впливу на суспільну свідомість з метою формування або зміни світогляду.<br><strong>Ключові слова:</strong> політичний медіадискурс, політичний медіатекст, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, маніпулятивні технології, спотворення інформації.</p> В. Велівченко Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 62 67 10.28925/2311-2425.2019.13.10 СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/332 <p>У статті простежено нові тенденції в комунікативно-прагматичній організації сучасного українського наукового дискурсу, зумовлені вживанням різних типів вставних конструкцій, визначено їхні основні функції та стилістичні вияви в межах найуживаніших семантичних груп, установлено способи структурно-граматичного й функціонально-стилістичного врізноманітнення вставних слів, словосполучень і речень.<br><strong>Ключові слова:</strong> вставна конструкція, функція, семантична група, стилістичний вияв, науковий дискурс.</p> О. Новікова Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-15 2020-03-15 2 68 74 10.28925/2311-2425.2019.13.11 ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНИХ КОМПЛЕКСІВ У СУЧАСНИХ ГРАМАТИЧНИХ СТУДІЯХ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/334 <p>Статтю присвячено висвітленню основних теоретичних засад дослідження дієслівних комплементарних комплексів у сучасних граматичних парадигмах. Розглянуто явище клаузальної комплементації у синтаксичних теоріях. З’ясовано граматичне оформлення і функціонування фінітних/інфінітивних комплементарних речень в англістиці. Граматичний статус даних клауз постулюється як предикаційний об’єктний або внутрішній дієслівний комплемент у функції об’єкта. Визначено критерії виокремлення дієслівних клаузальних комплементів. Встановлено типологію дієслівної комплементації у термінах транзитивності, частиномовної належності, функціонально-комунікативного підходу.<br><strong>Ключові слова:</strong> комплементна клауза, фінітне/інфінітивне комплементарне речення, граматичний статус, внутрішній дієслівний комплемент, контентна клауза, предикація.</p> О. Тугай Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-17 2020-03-17 2 75 86 10.28925/2311-2425.2019.13.12 ФЕНОМЕН МАЛОРОСІЙСТВА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УЛАСА САМЧУКА (на матеріалі трилогії «Ост») https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/335 <p>Статтю присвячено осмисленню поглядів Уласа Самчука на феномен малоросійства. Проаналізовано художню інтерпретацію цього деструктивного явища в трилогії «Ост» і дотичні думки письменника з публіцистики і документалістики.<br>У трилогії «Ост» У.&nbsp;Самчук розглянув малоросійство як проблему українського національного характеру, що сформувалася під згубним впливом більшовицької ідеології. На художньому рівні прозаїк дослідив духовне вихолощення української творчої інтелігенції. У.&nbsp;Самчук анатомував проблему неволі митця в совєтській імперії. Уніфікація творчого процесу, повний контроль над ним, диктат у виборі тем, сюжетів, персонажів, розстановці ідеологічних акцентів – усе це узалежнювало творчу особистість від панівної доктрини. Поступово український інтелігент або перероджувався на представника колаборантської культури, або перетворювався на тотальну духовну і фізичну руїну.<br>Шлях до національного відродження автор трилогії вбачав у пробудженні психологічних і духовних сил кожного українця. Таке національне прагнення виростає з глибокого усвідомлення своєї національної інакшості та пов’язаної із цим віри у власну повноцінність. Зусилля окремих одиниць приводить цілу націю до консолідації її внутрішніх сил, пробуджує волю і скеровує дію. Проблему переборення дезінтеграції української душі У.&nbsp;Самчук вирішував у художній прозі шляхом позитивного характеротворення.<br><strong>Ключові слова:</strong> Улас Самчук, письменники-вісниківці, малоросійство, совєтська імперія, національна мімікрія, українська мова.</p> І. Руснак Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-17 2020-03-17 2 87 97 10.28925/2311-2425.2019.13.13 ОСОБЛИВОСТІ МІЖПОКОЛІННЄВОГО КОНФЛІКТУ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ (НА МАТЕРІАЛІ П’ЄС Х.ФУТА, П.ДЖОУНСА ТА С.Е.ГУРДЖИСА) https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/336 <p>Актуальність вивчення проблеми взаємодії літніх батьків та дорослих дітей середнього віку зумовлена інтересом до питань старіння в контексті літературознавчої геронтології. З’ясування особливостей розриву між поколіннями дозволяє краще зрозуміти складнощі пізнього геронтогенезу та повніше визначити геронтопортрети дійових осіб у творах для сцени. Метою статті є дослідження у діахронічній перспективі особливостей міжпоколіннєвого конфлікту в п’єсах «Подорож до Баунтіфула», «Найстаріший випускник» та «Між берегом і божевіллям». Ці тексти демонструють дієвість амбівалентної моделі «солідарність-конфлікт» у родинних стосунках між літнім батьком/матір’ю та молодшим поколінням. Подорож, в прямому і переносному сенсі, сприяє самоствердженню протагоністів проаналізованих п’єс.<br><strong>Ключові слова:</strong> міжпоколіннєвий конфлікт; солідарність-конфлікт; подорож; літній персонаж; самоствердження; пізня зрілість.</p> А. Гайдаш Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-17 2020-03-17 2 98 105 10.28925/2311-2425.2019.13.14 ЛІТЕРАТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЯК ДІАЛОГ МИНУЛОГО І СУЧАСНОГО У РОМАНІ «ЩИГОЛЬ» Д. ТАРТТ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/337 <p>Донни&nbsp;Тартт має фрагментарну структуру й численні елементи сюжету, що перегукуються, віддзеркалюють один одного і водночас імітують літературні моделі романів Ч.&nbsp;Діккенса, Ф.&nbsp;Достоєвського та Дж.&nbsp;Роулінг. Багаторівнева літературна гра дозволяє письменниці дотримуватися власного бачення історії через наслідування. А літературна реконструкція, таким чином, стає простором діалогу між минулим та сучасністю, між різними ідентичностями та поглядами. <br><strong>Ключові слова:</strong> літературна реконструкція, діалогічність, інтертекстуальність, літературний код, історична перспектива.</p> А. Бугрій Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-18 2020-03-18 2 106 111 10.28925/2311-2425.2019.13.15 КРИТИКА ПОСТМОДЕРНІЗМУ З ПОЗИЦІЇ ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМУ: РЕВІЗІЯ ДИСКУРСУ СИМУЛЯКРІВ У БРИТАНСЬКОМУ РОМАНІ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/338 <p>У статті окреслено загальнокультурну ситуацію, що прийшла на зміну постмодернізму, як таку, якій притаманне дистанціювання від іронії як ключової форми пізнання дійсності, оскільки іронічний погляд на світ не може забезпечити прагнення персонажів пізнати дійсність у всій онтологічній повноті. Визначено, що постпостмодерністський наратив експлікує ревізіоністську настанову в осмисленні традицій постмодернізму. Британський роман «Хмарний атлас» репрезентує можливі негативні наслідки постмодерного ставлення до світу й постмодерної політики, що має стосунок до формування імпліцитних ідеологій і редукції критичного ставлення до дійсності. <br><strong>Ключові слова:</strong> сучасний британський роман, постпостмодернізм, постмодернізм, симулякр, онтологія життя, іронія, постіронія.</p> Д. Дроздовський Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-18 2020-03-18 2 112 119 10.28925/2311-2425.2019.13.16 МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В КИТАЙСЬКІЙ «ЛІТЕРАТУРІ ПОШУКУ» 1980-Х РОКІВ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/339 <p><span class="fontstyle0">Стаття присвячена проблемі формування модерних тенденцій в китайській літературі 1980-х років. Особливу увагу приділено дослідженню «літератури пошуку» — одного з найбільш значущих результатів модерністського пошуку 1980-х років в Китаї. У роботі досліджується формування нової суб’єктності в китайській літературі в контексті усвідомлення і подолання кризи ідентичності, викликаної «культурною революцією».<br></span><strong><span class="fontstyle2">Ключові слова: </span></strong><span class="fontstyle0">модернізм, модерністські тенденції, література пошуку, китайська література, культурна революція, Китай.</span></p> І. Семеніст Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-18 2020-03-18 2 120 126 10.28925/2311-2425.2019.13.17 ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І ХУДОЖНІ ОБРАЗИ КОНФУЦІЯ ТА ЙОГО НАЙБЛИЖЧИХ УЧНІВ В «ЛУНЬЮЙ» («论语»,«СУДЖЕННЯ ТА БЕСІДИ КОНФУЦІЯ») В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КИТАЮ: ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНІ АСПЕКТИ https://studiap.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/340 <p>Метою запропонованого дослідження є по-новому розкрити аспекти висловів Конфуція «Луньюй» використовуючи методики історико-біографічного аналізу, сучасних наратологічних студій та елементів рецептивної естетики. Конфуцій, як ключова постать у процесі генези китайської цивілізації у науковій розвідці розглядається як з історико-літературних позицій, так і з позицій характеру гіпотетичної нарації висловів Конфуція «Луньюй». Значну увагу приділено аналізу портретних характеристик та сюжетної ролі у «Луньюй» п’яти найближчих учнів Конфуція, відомих історичних особистостей часів VI –V століття до нашої ери. <br><strong>Ключові слова:</strong> Конфуцій, Луньюй, нарація, учні Конфуція, давній Китай.</p> Я. Щербаков Авторське право (c) 2019 Studia Philologica 2020-03-18 2020-03-18 2 127 135 10.28925/2311-2425.2019.13.18