Studia Philologica

Відродження пам’яті про голодомор у романі Оксани Забужко «Музей покинутих секретів»

Анна Гайдаш — 2024-12-03

Потужний і впливовий прозаїк незалежної України Оксана Забужко у своїх текстах, використовуючи техніку імбрикації, торкається теми штучного голоду. У «Музеї покинутих секретів» роздуми про Голодомор-геноцид набувають форми спогадів героїв і становлять меморіальну риторику. Хоч епізодичні фрагменти, але відроджене минуле складає сьогодення. Автор вибудовує містичну взаємодію українських поколінь.

Взаємозв’язок та розмежування між дискурсом, текстом та гіпертекстом: аналітичний огляд

Улкар Ахмадова — 2024-12-03

У статті проведено ґрунтовний аналіз взаємозв’язку та відмінностей між поняттями дискурсу, тексту та гіпертексту, з особливою увагою до їхньої ролі в сучасному науковому та інформаційному середовищі. Автори досліджують, як ці концепти формують сучасні комунікативні практики, адаптуючись до змін у цифровій комунікації. Дискурс розглядається як широка комунікативна структура, що охоплює не лише конкретний текст, а й соціальні, культурні та когнітивні аспекти комунікації. Текст визначається як матеріалізована, лінійна реалізація дискурсу, яка надає певну форму його втіленню, роблячи його доступним для сприйняття та інтерпретації.

У свою чергу, гіпертекст розглядається як новітня форма текстуальності, що з’явилася в цифрову епоху. Він характеризується нелінійною структурою, що дозволяє користувачам взаємодіяти з інформацією через інтерактивні елементи, такі як посилання, мультимедійний контент та інші цифрові інструменти. Це дає можливість користувачам більш вільно пересуватися між різними фрагментами тексту, що відкриває нові перспективи для комунікації та поширення інформації.

Дослідження показує, як кожен із цих елементів взаємодіє між собою у різних комунікативних контекстах, особливо в умовах цифрових медіа, які впливають на сучасні способи сприйняття та передачі інформації. Автори аналізують зміни, що відбуваються у комунікативному просторі, коли аудиторія має змогу не лише читати, але й активно взаємодіяти з контентом. Це стає особливо важливим у цифрову епоху, коли гіпертекст, як форма текстуальності, переосмислює традиційне поняття лінійного тексту.

Важливим аспектом статті є вивчення когнітивних, структурних і прагматичних аспектів дискурсу, тексту та гіпертексту. Дослідження розкриває, як когнітивні процеси змінюються в умовах різних медіа і як ці зміни впливають на спосіб формування смислів та інтерпретації інформації. Автори розглядають, як прагматичні стратегії комунікації змінюються залежно від того, у якому медіаконтексті функціонує дискурс. Наприклад, у цифровому середовищі користувачі не лише споживають контент, але й активно беруть участь у його створенні, що змінює саму природу комунікації.

Крім того, стаття досліджує вплив гіпертексту на сучасну аудиторію. Цифрові медіа створюють нові можливості для взаємодії між користувачами і текстом. Це призводить до появи нових форм взаємодії, де аудиторія стає не просто пасивним споживачем, але й активним учасником процесу створення смислів. Гіпертекстова структура дозволяє користувачам вільно переміщатися між різними частинами тексту, що змінює традиційні уявлення про читання та сприйняття інформації.

У висновках статті наголошується, що дискурс, текст та гіпертекст мають тісний взаємозв’язок, але кожен з них відіграє свою унікальну роль у сучасній комунікації. Гіпертекст, як нова форма текстуальності, пропонує нові способи взаємодії з інформацією, які стають можливими завдяки цифровим технологіям. Це дослідження допомагає глибше зрозуміти, як ці елементи впливають на сучасну комунікацію та які виклики і можливості виникають у процесі адаптації до цифрової епохи.

Індивідуальні номерні знаки транспортних засобів у комунікативно-когнітивній перспективі

Олексій Борисов — 2024-12-03

Статтю присвячено лінгвістичному розгляду іменних номерних знаків транспортних засобів фізичних та юридичних осіб, що виготовляються
за індивідуальними замовленнями їхніх власників та є офіційними ідентифікаторами автомобіля / мотоцикла на дорогах України. У розвідці обґрунтовується факт того, що індивідуальний номерний знак є результатом лінгвокреативної діяльності індивіда того чи іншого рівня абстракції та водночас неповторним явищем комунікативного простору українського соціуму. Якщо стандартні номерні знаки, які надаються сервісами МВС України, мають знеособлений характер і лише прив’язують транспорт до його власника та до регіону його реєстрації, то іменний знак є відбиттям бажання індивіда вступити в комунікативний контакт із соціальним світом навколо, передаючи унікальну інформацію про свою мовну особистість. Прагматика повідомлення, створеного номерним знаком, соціально обумовлена. Необхідність взаємодії з широким колом потенційних читачів цих номерів детермінується такими соціальними потребами як виживання, кооперація з іншими, підтримка, повага, належність до певної спільноти та/або побудова такої спільноти, слідування моді, самовираження, самоствердження тощо. Для реципієнтів знак, зображений на номері, може бути вмотивованим або невмотивованим. Форма його тексту створюється літерами різного регістру латиницею чи кирилицею, окремими цифрами або їх комбінаціями. Структурно знак може бути словом, абревіатурою, формулою, словосполученням, реченням або послідовністю літер і цифр. Основними ознаками концепту "іменний номерний знак" є суб’єктивність; офіційність; індивідуальність; інформативність; символічність; оцінність; емоційність; експресивність; навмисність; самопрезентативність. Він є комплексною когнітивною структурою знання про об’єкт матеріального світу як обов’язкову частину будь-якого механічного транспортного засобу та формується на перетині концептів "транспортний засіб", "володар", "знак", "держава", взаємопов’язаних, зокрема, метонімічними відношеннями. Семантична класифікація іменних номерів здійснювалася за ознакою референції: вони включають імена людей, прізвища, прізвиська, назви компаній, брендів, платформ, кафе, ресторанів, міфічних істот, явищ природи, кінофільмів, субстанцій, звуків природи тощо. Номерні знаки у вигляді цифро-літерних позначень, які мають на меті породження відчуття краси у реципієнтів, на наш погляд, містять знання нумерологічного характеру, які потребують особливих знань та технік дешифрування.

Сучасні підходи до типології дискурсу

Наталія Деркач — 2024-12-03

У статті представлено результати розгляду наявних у лінгвістиці уявлень про дискурс як об’єкт мовознавчих досліджень. Розглянуто походження лексеми ‘discourse’ в англійській мові. На основі логіко-змістового аналізу визначень поняття дискурсу, вміщених у тлумачних і спеціальних мовознавчих словниках, було синтезоване його визначення. Розглянуто наведені в науковій літературі аргументи щодо розмежування поняття дискурсу з наближеними до нього поняттями «мовлення», «текст», «контекст», «комунікація». Обґрунтовано комплексну класифікацію типологічних ознак дискурсу, вибір морфологічних компонентів якої було здійснено з урахуванням специфіки діалектичної тріади логічного мислення «так – або/або – ні». До класифікації уведено такі критерії, як тип комунікації (усна, усно-писемна, писемна), форма повідомлення (монологічна, монологічно-діалогічна, діалогічна), різновид дискурсу за ступенем його формальності (формальний, напівформальний, неформальний), характер дискурсу (гармонійний, полемічний, конфліктний), ступінь його емоційно-прагматичного потенціалу (низький, середній, високий), сфера комунікації (професійно-ділова, публічно-медійна, побутова), жанр дискурсу (промова, лекція, перемовини, проповідь, бесіда тощо). Передбачається, що сформована класифікація може бути корисною у проведенні експериментальних досліджень у мовознавстві при окресленні меж конкретних дискурсів і формуванні виборок їхніх експериментальних зразків.

"Хабар" чи "неправомірна вигода": лінгвістичні аспекти формування правничої терміносистеми

Олена Доценко — 2024-12-03

У статті проаналізовано наслідки впливу на якість мовного оформлення нормативно-правових актів відсутності в Україні комплексної лінгвістичної експертизи законопроєктів, досліджено приклади невдалого потрактування правниками мовного оформлення нормативно-правових актів. Описано досвід експертної діяльності Української комісії з питань правничої термінології, фахівці якої здійснили ретельну термінологічно-мовну експертизу проєкту чинної Конституції України та низки нормативно-правових актів, зауважено на потребі у формуванні аналогічного підрозділу в складі Апарату Верховної Ради України. Запропоноване у статті лінгвістичне потрактування доцільності зміни дефінієндума «хабар» на терміносполуку «неправомірна вигода» доводить, що ігнорування якісної лінгвістичної експертизи негативно впливає на мовне оформлення норм права та їх реалізацію. Зокрема встановлено, що переклади міжнародних антикорупційних документів, які стали підставою для зміни термінів, містять низку суперечностей, зумовлених використанням як першоджерел різномовних текстів, а також відсутністю системного лінгвістичного опрацювання термінологічного апарату антикорупційної галузі кримінального права, неврахування особливостей структури терміна, мовного оформлення його складників. Продемонстровано порушення норм кодифікації юридичних термінів у Кримінальному кодексі України: наведення декількох тотожних за змістом, проте по-різному лінгвістично оформлених дефініцій поняття «неправомірна вигода», порушення лексичних норм сучасної української літературної мови у формулюванні таких дефініцій. Проаналізовано специфіку використання синонімічних конструкцій «хабар» та «неправомірна вигода» в текстах різних стилів за матеріалами Генерального регіонально анотованого корпусу української мови.

ВОРОН у міфі та мові. Частина 1: семіотика та когнітивне підґрунтя архаїчних номінацій

Олександр Колесник — 2024-12-03

Стаття становить першу частину результатів багатовекторного аналізу вербалізаторів концепту-міфологеми RAVEN / CROW (ВОРОН). Цвага приділяється семіотичним характеристикам вербалізаторів вказаного концепу в давньопівнічній та давньоанглійській мовах. Етимологічний аналіз імен концепту, доповнений міждисциплінарними інтерпретаціями, визначає основні «нано-міфи» або «код-они», котрі за механізмом іконічності окреслюють базові характеристики й функції ВОРОН-системи. Основна увага приділяється аналізу лінгвокогнітивного підґрунтя номінаторів зазначеного концепту, зокрема, ідентифікації наборів концептуалізованих функцій ВОРОНА. Реконструйовані концептуальні ознаки як складники когнітивних моделей і відповідних фреймових структур інтегровані до універсальної моделі ієрархічної площини відкритої системи. Таким чином, у статті пропонується "когнітивна матриця" досліджуваного концепту-міфологеми. Методологія дослідження використовує широкий міждисциплінарний підхід, орієнтований на універсалії (М-логіка). Кореляції між наборами концептуалізованих ознак інтерпретуються з огляду на їхні компліментарні, детермінативні та каузативні відносини. У статті стверджується, що ВОРОН є посередником між світами (реальностями) різної природи та мірності, транслятором "програми розвитку" від надсистеми, а також "проективним навігатором" у трансформаційних сценаріях конфліктного типу.

Особливості вербалізації концепту НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ / ENVIRONMENT (на матеріалі роману Елізабет Гілберт "Суворі чоловіки")

Анна Кот — 2024-12-03

У цій статті розглянуто особливості вербалізації концепту НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ / ENVIRONMENT у романі Елізабет Ґілберт «Суворі чоловіки» (“Stern Men”). Метою цього дослідження є виявлення основних лексем, що експлікують концепт НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ / ENVIRONMENT в художньому тексті. Актуальність наукової розвідки зумовлена необхідністю дослідження визначальних характеристик концептуального простору сучасної жіночої прози та шляхів його мовної актуалізації. Лексеми, які письменниця використовує на позначення предметів побуту та просторової орієнтації, відображають особливості функціонування уявного світу. Елізабет Ґілберт намагається побудувати об’ємний художній простір, наповнений предметами та речами повсякденної життєдіяльності, які відображають внутрішні стани героїв та особливості їх світосприйняття. Письменниця безпосередньо апелює до життєвого досвіду читачів – активних учасників художнього дискурсу. Відтак, концепт НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ / ENVIRONMENT є важливим структурним елементом концептуального простору сучасного художнього жіночого дискурсу.

У ході дослідження була застосована теорія доменів Р. Ланґекера, а також методи індукції, дедукції, аналізу, синтезу, узагальнення, опису, контент-аналізу та аналізу словникових дефініцій. У результаті проведеної наукової розвідки були виявлені основні концептуальні домени, які профілюють концепт НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ / ENVIRONMENT в загальному (РП1) – ANIMAL, SEA, MARINE, HOUSING, CLOTHING, DEVICE, LOCATION, NORTH AMERICA, WATERWAY, FURNISHINGS, PLANT, ENVIRONMENT, FISHING, MONEY, TRANSPORT, EUROPE, WATER, GOODS, WAY, CITY, LAND і WORLD, та детальному (РП2) – WATER TRAVEL, ISLAND, AREA, INVERTEBRATE, USA, BUILDING, WAY, CLOTHING, FURNITURE, CONTAINER, MONEY, SEA, LOCATION, WATER, FISH, WARE, WEATHER, GROUND TRAVEL, SCHOOLS, BIRD, WEST EUROPE, FOOTWEAR, WOODY PLANT, CITY, FABRIC, WORLD, DEVICE, LAND, HERB, TOOL, HOUSING, COLLEGES AND UNIVERSITIES і NOTHERN EUROPE контекстах роману. Також була виявлена низка лексем, які експлікують вищезгадані домени в тексті художнього твору.

Синтаксичні засоби експресивізації дискурсу соціальних мереж

Тетяна Крутько — 2024-12-03

Статтю присвячено дослідженню функціонування синтаксичних засобів у повідомленнях соціальної мережі. Мета статті – виявити і проаналізувати найпоширеніші синтаксичні засоби та особливості їхнього функціонування у повідомленнях, розміщених на персональній Facebook сторінці голлівудського актора Раяна Рейнольдса. Матеріалом дослідження слугували 700 повідомлень, розміщених на приватній Facebook сторінці Раяна Рейнольдса упродовж 2016-2024 рр.. Методологія дослідження передбачала використання методу суцільної вибірки, методу аналізу і синтезу дібраного матеріалу, дескриптивного та інтерпретаційного методу для вивчення функціонування мовних одиниць, методу кількісних підрахунків для вивчення відсоткового співвідношення найуживаніших синтаксичних засобів. Проведений кількісний аналіз свідчить, що у третині повідомлень вибірки фіксуються експресивні синтаксичні засоби. Найуживанішими з-поміж проаналізованих засобів виявилися номінативні та еліптичні речення. У кількісному порівнянні номінативних речень ужито більше, але з незначним переважанням над еліптичними. Дещо нижчу частотність уживання у повідомленнях демонструють парцельовані конструкції. Установлено, що використання еліптичних, номінативних, парцельованих речень, які входять в арсенал експресивних засобів синтаксису, є ефективним засобом ущільнення змістового плану повідомлення за одночасної його експресивізації. Номінативні, еліптичні, парцельовані речення – структури, які посилюють прагматику, слугують увиразненню, надають повідомленням відтінок розмовного, невимушеного стилю. Використання синтаксичних засобів стиснення формальної структури повідомлення за одночасного підвищення його виразності, привабливості та оригінальності веде до оптимальної подачі інформації, сприяє створенню цікавого інформативно-розважального контенту та креативної самопрезентації власника акаунту.

Відтворення мультимодальних конструкцій з національним компонентом у різних відеожанрах сучасного політичного дискурсу

Роман Луценко — 2024-12-03

У пошуку політичної інформації мультимедійні матеріали є надзвичайно важливими. Використання мультимодальності може підвищити ефективність відео, залучаючи різні органи чуття і створюючи для глядачів більш глибокий досвід занурення у текст. Це також може допомогти відрізнити певний жанр відео від інших і забезпечити унікальний і впізнаваний стиль, який аудиторія може асоціювати з цим жанром. У цьому дослідженні розглядається питання, чи можуть мультимодальні конструкції англійської мови бути відтворені українською мовою без значних втрат сенсу. Ми розглядаємо це питання на прикладі різноманітних політичних текстів, що представляють різні відеожанри, такі як інтерв'ю, політичне шоу та політичні дебати англійською мовою. Ми виявили, що стратегія перекладу текстів політичного дискурсу в різних відеожанрах залежить від уміння використовувати відповідну стратегію перекладу, яка допомагає передати мультимодальні конструкції з англійської мови на українську для забезпечення ефективної комунікації.

Засоби вербалізації концепту ПРИРОДА/NATURE у сучасній англомовній жіночій прозі

Анастасія Мельник — 2024-12-03

У статті було описано та проаналізовано теоретичні засади базових понять лінгвістичної парадигми, таких як «концепт», «концептосфера», «концептуальна картина світу», а також охарактеризовано термін «вербалізація концепту».

Метою даного дослідження є характеристика концепту як основної одиниці лінгвокогнітивної та лінгвокультурної парадигм та виявлення і аналіз мовних засобів вербалізації концепту ПРИРОДА/NATURE у сучасній англомовній жіночій прозі. Стаття присвячена дослідженню особливостей лінгвальних елементів експлікації цього концепту на базі роману Меґґі О’Фаррелл «Гамнет» (Hamnet, 2020). Для досягнення поставленої мети у статті було застосовано описовий, контекстуальний та метод контент-аналізу. Під час аналізу даного концепту та виявлення лінгвальних засобів його експлікації у романі, була визначена та описана його структура за допомогою використання польової моделі концепту, яку запропонував М. М. Полюжин у статті «Поняття, концепт та його структура».

У статті було виявлено чуттєво-начний образ концепту ПРИРОДА/NATURE, який відображає ядро цього концепту у творі. Було визначено та охарактеризовано базові пласти, які утворюють навколоядерну зону концепту. Стаття також ознайомлює зі словами-вербалізаторами та словосполученнями на позначення цього концепту у межах референційних полів, які експлікують інтерпретаційне поле концепту. Також за допомогою програмного забезпечення Tropes 8.4.4 було виявлено частоту репрезентації лінгвальних елементів експлікації концепту в інтерпретаційному полі.

За допомогою аналізу численних прикладів з роману Меґґі О’Фаррелл, було також визначено, що природа займає одне із центральних місць у концептуальній картині світу героїв твору, утворюючи різноманітні асоціативні зв’язки між елементами природного світу та людьми.

Сучасна англійська мова у глобалізованому світі

Оксана Мельник — 2024-12-03

У статті проаналізовано особливості розвитку англійської мови в епоху глобалізації, еволюційні зміни, що зумовлюють появу нових варіантів англійської мови, та функції, які вона виконує у суспільному житті. Також ідеться про стрімке поширення англійської мови, яке, по праву, вважається одним із головних глобалізаційних тенденцій. Особливу увагу приділено питанням, пов’язаним із варіативністю англійської мови. Водночас, визначено критерії виокремлення локальних варіантів та Global English, а також та перспективи їхнього розвитку.

Глобалізація спричинила широке використання англійської мови як мови міжнародного спілкування (Lingua Franca), що полегшує комунікацію між людьми з різних культур і країн. Домінування англійської мови обумовлене впливом англомовних економік, технологій, а також її роллю в освіті та науці, де англійська стала основною мовою для академічних публікацій і досліджень. Це сприяє культурному обміну, але також викликає занепокоєння щодо можливого витіснення локальних мов і культур. Деякі дослідники, зокрема Р. Філіпсон, підкреслюють ризик мовного імперіалізму, коли англійська підсилює домінування західних ідей та цінностей. Однак поширення англійської як Lingua Franca веде до її локалізації, утворюючи різні варіанти, які відображають місцеві культури та потреби. Ця адаптивність дозволяє англійській інтегруватися в різні мовні середовища, хоча й створює нові мовні норми, відмінні від стандартів носіїв мови.

Вербалізація базових концептів у зверненні Дж. Байдена до нації 2021 року: конструкційний аспект

Наталія Талавіра — 2024-12-03

У статті досліджуються базові концепти звернення президента Байдена до нації 2021 року, актуалізовані ключовими конструкціями, тобто фіксованими у довготривалій пам’яті поєднаннями форми, значення і функції. У мовленні конструкції реалізуються за допомогою конструктів, котрі є сполученням декількох конструкцій для вербалізації різноманітних об’єктів, подій та явищ. Метою пропонованої розвідки є встановлення конструкцій, які вербалізують базові концепти у зверненні президента Байдена до нації у 2021 році. У роботі встановлено, що базовими концептами звернення до нації є ЧАС, представлений у вступі до промови конструкціями in history та throughout our history, КРИЗА, репрезентований in crisis, та МОЖЛИВІСТЬ, втілений opportunity-конструкцією. В основному тексті аналізованої промови базові концепти представлені у блоках про пандемію, зайнятість, сім’ю, медицину, фінанси, довкілля, насилля, імміграцію та політику. Концепт ЧАС втілений конструктами у ракурсі винятковості події та унікальності заходів, котрі вживає адміністрація, повторюваності явища протягом певної епохи, нагальної необхідності змін у суспільстві. Концепти КРИЗА і МОЖЛИВІСТЬ вживаються в основній частині звернення разом, оскільки КРИЗА у ракурсі створення небезпечної ситуації передує МОЖЛИВОСТІ як імовірності усунути загрозу. Концепт КРИЗА актуалізований у тексті промови конструктами в аспекті руху вниз вертикаллю, протидії податковій системі, перешкоди для сім’ї або демократичного уряду, можливості протиправних дій для багатіїв у ракурсі фінансів. Концепт МОЖЛИВІСТЬ представлений в аспекті перешкоджання кризовим явищам: створення перешкоди для небезпеки, протидії загрозі, усунення перешкод для пересічних американців в аспекті зайнятості і податків, переміщення вперед або повернення до кращого стану в перспективі захисту довкілля.

Антитеза у сучасному англомовному графіті

Юлія Торговець — 2024-12-03

Графіті - це міжкультурне явище, яке поступово виходить за та подекуди стирає географічні і хронологічні межі, стаючи надзвичайно популярним серед художників, археологів, культурологів і навіть лінгвістів, завдяки різноманіттю своїх форм і безмежній свободі вираження. Незважаючи на суперечливий характер і неоднозначність поглядів на його значимість, анонімність і широка громадська доступність роблять графіті ефективним інструментом комунікації та надзвичайно цікавим об’єктом дослідження. Вуличні художники часто використовують антитезу для стислого і влучного вираження своїх поглядів на нагальні соціальні, політичні та екологічні проблеми. Стилістичне протиставлення допомагає їм отримати новий, ширший і часом парадоксальний погляд на фундаментальні явища, знаходячи точки різкого контрасту. Виконане дослідження було проведено з метою виявлення стилістичних особливостей сучасних англомовних графіті, а особливу увагу було приділено аналізу антитези. Висновки показують, що в основі проаналізованих прикладів антитези лежать переважно контекстуальні антоніми, що можна пояснити їх новизною, виразністю та надзвичайною полярністю. Проаналізовані приклади антитези можна поділити на експліцитні (протиставлення ідей подається у вербальній частині, у той час як невербальна слугує інструментом посилення ефекту) та імпліцитні (вербальна частина (текст) протиставляється невербальній (малюнку) і повне розуміння послання, закодованого в графіті, неможливо без ретельного вивчення обох частин). Антитеза потужний стилістичний прийом, який, часто задля підсилення естетичного ефекту, використовується у поєднанні з римою, алітерацію, стилістичним паралелізмом та обрамленням.

Мультимодальність англомовного музичного відеокліпу (на матеріалі відеокліпу гурту “Sade”)

Наталія Шикіна — 2024-12-03

У сучасних лінгвістичних дослідженнях мультимодальність як об’єкт наукових студій набула значної популярності завдяки розквіту новітніх технологій. Цей розквіт спричинив появу різноманітних інструментів для передачі інформації в одному комунікативному просторі. Музичні відеокліпи, які інтегрують вербальний, аудіальний та візуальний модуси, є яскравим прикладом полісеміотичної єдності, що спонукає до дослідження способів їхньої взаємодії в межах мультимодального дискурсу.

Метою дослідження є виявлення особливостей інтеграції модусів для смислотворення у музичному відеокліпі британського гурту “Sade” на пісню “No Ordinary Love”. Зокрема, дослідження покликане з’ясувати, як концептуальні метафори, що виражені в тексті пісні, впливають на створення образності музичного відеокліпу. За допомогою інструментарію когнітивної лінгвістики та семіотики проведено детальний аналіз взаємодії вербального, аудіального і візуального модусів, щоб виявити домінантні концептуальні метафори та їхню роль в конструюванні смислу.

У науковій розвідці було ідентифіковано низку концептуальних метафор, що виражені в тексті пісні: КОХАННЯ, ЯК РЕСУРС, КОХАННЯ, ЯК БОРОТЬБА та КОХАННЯ, ЯК НЕПЕРЕСІЧНИЙ ДОСВІД. Під час дослідження аудіального модусу було виявлено чітку кореляцію між меланхолійним настроєм композиції та концептуальними метафорами. Дослідження візуального модусу було зосереджено на аналізі образів та жестів ліричної героїні у музичному відеокліпі. Зокрема, як візуальна репрезентація героїні експлікує концептуальні метафори. Синергія цих трьох модусів – вербального, аудіального та візуального – сформувала комплексний образ Русалоньки з казки Г. К. Андерсона у відеокліпі.

Соціолінгвістичні та лінгвокультурні особливості англомовних шлюбних оголошень

Вікторія Цимбалюк — 2024-12-03

У статті досліджуються лінгвістичні особливості англомовних шлюбних оголошень у контексті соціолінгвістичних та лінгвокультурних факторів, які впливають на їхнє конструювання, а згодом і дистрибуцію на інтернет-сайтах та додатках для знайомств. Для аналізу було обрано такі популярні додатки для знайомств як Tinder та Badoo.

Різноманітність у змісті шлюбних оголошень, поглядах кандидатів на шлюб, їхніх очікуваннях від іншої особи та способах представити себе відображає швидкі та драматичні трансформації, які відбуваються в соціальному та культурному житті суспільства.

У роботі досліджуються лексичний склад, стилістичні особливості та комунікативні стратегії, які автори шлюбних оголошень використовують для репрезентації себе та своїх бажань, а також вираження своїх очікувань від потенційного партнера. Віртуальні платформи для знайомств, такі як сайти та додатки, надають користувачам можливість свідомо формувати свій образ та керувати ним. Це особливо важливо у контексті проаналізованих шлюбних оголошень, де мова стає інструментом для створення бажаного враження, а комунікація визначається як стратегічна.

Важливість ефективної комунікації полягає в забезпеченні належного сприйняття повідомлення та точного розуміння інформації, яка у ньому передається. Комунікативна взаємодія у контексті шлюбних оголошень сприяє побудові бажаних для авторів шлюбних оголошень стосунків.

Автори англомовних шлюбних оголошень прагнуть досягти мети комунікації, яка полягає у пошуку людини, яка може стати як романтичним партнером, так і виконувати інші ролі у житті субʼєкта оголошення. У статті досліджуються соціолінгвістичні та лінгвокультурні особливості цього явища, з фокусом на те, як мовні прийоми сприяють управлінню враженнями у цифровому просторі.