Studia Philologica

«Жвава у 82 роки»: старшання у п’єсах Емі Герцог

А.В. Гайдаш — 2021-12-30

Одним із викликів сучасної драматургії є зображення літніх персонажів як головних героїв на театральному коні. У статті вивчаються особливості процесу старшання у п’єсах Емі Герцог «Після революції» та «4000 миль». Авторки статті вирізняють соматичні та психологічні маркери цього процесу в рамках вивчення пристосування найстарішого персонажу дилогії до літнього віку. У статті проаналізовано низку дійових осіб крізь призму літературознавчої геронтології. Вивчається як суспільне ставлення до старших персонажів, так і самостереотипізація власне літніх дійових осіб.

Старіння у п’єсах Герцог “Після революції” та “4000 миль” представлене крізь призму міжпоколіннєвих взаємовідносин. У драмі “4000 миль” Віра та Лео, молодші дійові особи, відіграють важливу роль медіаторів поколінь. У цій драмі старість уособлює мудрість для молодого покоління, пов’язуючи онуків і бабусь/дідусів. Драма «Після революції» наводить ще один приклад зв’язку між поколіннями, а саме між 80-річною Вірою та її онукою Еммою. Втручання Віри у розслідування сімейної справи Емми позитивно впливає на стосунки між ними. Крім того, Емма добре ладнає з іншим літнім персонажем, Морті, шанувальником Віри. У їхніх розмовах немає табу чи стереотипів щодо старості, а лише підтримка та заохочення Емми спростувати дискримінаційний міф про те, що літнім людям непотрібні романтичні стосунки.

Варіанти мінімізації ейджистських стереотипів представлені розширеним описом фізичних особливостей старшання; використання лексики, багатої на афоризми і сленг, які водночас ілюструють досвід й адаптацію до сучасних мовних варіацій; зображення літніх дійових осіб як активних громадян суспільства та з точки зору персоносфери як протагоністів, а не лише другорядних персонажів.

Ключові слова: старшання, Емі Герцог, динаміка, літній жіночий персонаж, самостереотипізація, драма, літературознавча геронтологія, маркери старіння.

Жанрові особливості дистопії в драмі: 2052 рік очима Бет Хенлі

С.Г. Попова — 2021-12-30

Подібно до творів сучасної масової літератури сучасна драма не стоїть осторонь від репрезентації дистопічних альтернативних світів. Науково-фантастичні та антиутопічні постановки набувають популярності на сцені, тому що медичні та технологічні прориви відбуваються так швидко в нашому сучасному житті, що людство не встигає усвідомити їх належним чином. Основні риси наукової фантастики в драматургії, а саме дистопії – наступні: фантастичні концепції, співзвучні сучасній наукової теорії; ілюзія автентичності за допомогою наукової методології; створення вигаданого світу на основі таких чинників і тенденцій, які мають широке суспільне значення. Метою даної статті є дослідження особливостей жанрового різновиду наукової фантастики дистопії на матеріалі драми Хенлі «Підпис» (1990). П’єса американської жінки-драматурга представляє світ, позбавлений значущого життя для своїх героїв, чиї фальшиві цінності доводять їх до тяжких наслідків (смерть, втрата коханого). Цей текст для постановки попереджає глядачів про знецінення людського життя на користь невловимого успіху. Голлівуд Хенлі у 2052 році – це дистопічний простір персонажів (брати Т-Торп, Л-Тіп, Графолог), які втратити здатність відчувати людські емоції та які розуміють свої невдачі й втрати, коли вже занадто пізно. Виняток становить лише жіночий персонаж з чоловічим ім’ям Вільям – безкорислива і не боїться труднощів. Фундаментальний для західної цивілізації феномен кохання спотворюється та ігнорується на користь миттєвого задоволення та пристрасті до слави. Як і інші письменники-фантасти, Хенлі пророкує масове відчуження людини в досить близькому до нас майбутньому. І все ж відкритий фінал в житті протагоніста дещо знижує жах дистопії – ймовірно, що після усвідомлення своїх помилок Босвелл знайде свою кохану і помириться з нею, хоча й на дуже короткий час. Драма Хенлі створює амбівалентне бачення майбутнього, пов’язане з питаннями кріоніки, клонування, глобальної цифровізації, всюдисущої евтаназії, захисту навколишнього середовища та фемінізму.

Ключові слова: дистопія, драма, підпис, Бет Хенлі, 2052, наукова фантастика.

МОВНА СИТУАЦІЯ В ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДОНЕЧЧИНИ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

М.І. Бойко — 2021-12-28

Статтю присвячено мовній ситуації в закладах середньої освіти Східної України. Мета дослідження – комплексно проаналізувати мовну ситуацію в закладах середньої освіти Донеччини, простежити внутрішньомовні деформації, зумовлені впливом російської мови на українську та схарактеризувати роль освіти в національній консолідації України. Об’єктом дослідження є мовна ситуація у сфері освіти Донеччини, функціонування української мови в ситуації українсько-російського білінгвізму. Предмет аналізу – стан реального використання української мови в освітньому просторі Донеччини й тенденції розвитку деформованої мовної ситуації в закладах середньої освіти Донецької області на початку ХХІ ст. Увагу приділено висвітленню результатів соціологічного дослідження, головне завдання якого – визначити тенденції розвитку білінгвізму у сфері освіти. Розглянуто основні причини активного використання української мови молоддю. Зроблено всебічний соціолінгвістичний аналіз мовної ситуації закладів середньої освіти Донецької області, схарактеризовано кількісні, якісні та оцінні показники функціонування української та російської мов, окреслено шляхи розвитку мовної ситуації на Донеччині. Матеріалом для дослідження є результат проведеного нами анкетування. Загальна кількість анкет – 603. Аналіз відповідей на питання анкети показав, власна оцінка мовцями свого ступеня володіння мовами відмінна від реального використання мови в процесі комунікації. У закладах середньої освіти Слов’янська кількість українськомовних учнів та вчителів найбільша. Водночас, відповіді школярів з Маріуполя та Покровська доводять, що під час занять учні та педагогічні працівники досі послуговуються російською мовою.

Як засвідчили результати соціологічного дослідження, сучасні школярі усвідомлюють, українська мова повинна стати ключовою у всіх сферах спілкування, бо саме українська мова є важливим чинником консолідації українського суспільства, гарантією збереження національної ідентичності українського етносу й державної єдності України. Українська нація й держава повинні забезпечити відродження українського мовного простору й зробити спробу захистити українську мову. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розглянуті теоретичні положення й інтерпретований емпіричний матеріал дають змогу відстежити мовну ситуацію в закладах освіти Східної України.

Ключові слова: мовна ситуація, заклади освіти, мовні деформації, білінгвізм, освітній простір.

СУЧАСНА АНГЛОМОВНА РЕКЛАМА ЗУБНОЇ ПАСТИ: РИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

О.В. Бойко — 2021-12-28

Ця стаття зосереджена на рекламі зубної пасти в англомовному онлайн-дискурсі. У статті аналізуються сучасні англомовні інтернет-тексти, що рекламують зубну пасту з позицій риторики та системної ієрархії потреб. У статті наведено порівняльний аналіз слів і фраз у рекламних текстах зубної пасти, які апелюють до різних людських потреб, визначених Абрагамом Маслоу: фізіологічні потреби, потреба в безпеці, приналежності та любові, репутаційна та потреба в самоактуалізації.

У статті рекламний дискурс розглядається як комерційно орієнтована діяльність зі створення позитивних і привабливих образів товарів та послуг, які потенційно забезпечують дохід їх виробнику/постачальнику. Рекламний дискурс включає промоутера і реципієнта, а також процес і результат їхньої дискурсивної взаємодії через відповідні тексти. Рекламний дискурс демонструє певні сигнали, які впливають на потенційних споживачів на рівні свідомості та/або підсвідомості, таким чином заохочуючи їх купувати рекламований продукт. У статті зосереджено увагу на слоганах, які використовуються в рекламі зубної пасти. Слоган як коротке самостійне рекламне повідомлення може використовуватися як у межах конкретної рекламної концепції, так і діяти окремо від інших рекламних продуктів і представляти собою стислий зміст усієї рекламної кампанії. У статті аналізуються конкретні словесні засоби, які викликають почуття довіри до рекламованої продукції, зокрема до різних видів зубної пасти. Зазначені засоби впливу та маніпулювання трактуються через сферу пафосу, етосу та логосу. Пафос можна пояснити як емоційний коефіцієнт купівельної поведінки, етос зосереджує нашу увагу на достовірності даних і джерел, тоді як логос можна розуміти як логіку покупки конкретного товару. Специфічні кореляції між зазначеними способами інформаційного впливу визначаються каузативно-послідовною логікою, а також первинними аксіоматичними ірраціональними стимулами, пов'язаними з фундаментальними «міфічними» ментальними структурами.

Ключові слова: дискурс аналіз, рекламний текст, слоган зубних паст, етос, логос, пафос, риторика.

МАНІПУЛЯТИВНІ ТАКТИКИ В ЗАГОЛОВКАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ

Т.Л. Видайчук — 2021-12-28

У статті висвітлено маніпулятивні тактики і засоби, які найчастіше використовують у заголовках; встановлено наслідки маніпуляцій у засобах масової комунікації. Виокремлено лінгвістичні прийоми і механізми мовленнєвого впливу, окремо проаналізовано вербальні та невербальні прийоми. Мовленнєва маніпуляція трактується як свідоме й цілеспрямоване використання тих або інших особливостей побудови і застосування мови задля вигідної або успішної комунікації, а мовленнєвий вплив – як маніпуляція особистістю слухача чи читача в конкретній комунікативній ситуації задля досягнення найбільшого ефекту. Проаналізований матеріал дозволяє твердити про те, що саме лінгвістичні явища лексичного, граматичного і стилістичного рівнів мови мають потужний впливовий потенціал і здатні сфокусувати увагу адресата мовлення (читача/слухача) на тих чи інших смислах, тобто за їх допомогою здійснюється мовленнєва маніпуляція і мовленнєвий вплив.

Лінгвістичні маніпулятивні методи і прийоми побудови заголовків базуються на добре продуманій структурі заголовка (словосполучення, вдале речення), на підборі специфічної лексики, на застосуванні стилістичних засобів і прийомів, якими можна здійснювати вплив та стимулювати різні почуття людини, за рахунок чого в неї формуватиметься той чи інший погляд на подану ситуацію. Одним із методів маніпуляції є створення анонімного авторитету чи відволікання уваги від змісту повідомлення чутками, сенсаціями, рекламою, плітками і под., що ускладнює процес критичного осмислення прочитаного. Прийом контрасту служить для привертання читацької уваги. Встановлено, що частими засобами є одиниці і прийоми створення суб’єктивної модальності на рівні заголовка. Типовими мовностилістичними засобами аналізованих заголовків є використання фразеологізмів, емоційно забарвленої лексики, стилістично та соціально маркованих одиниць, стилістичних прийомів антитези, тавтології. Серед невербальних засобів впливу на читача, які можна віднести до структури заголовків, помічено і проаналізовано «гру» шрифтами та кольором, підкріплення заголовків зображеннями та використання лапок.

Ключові слова: мовленнєва маніпуляція, мовленнєвий вплив, медіадискурс, українська мова, заголовок, інтернет-видання.

ІНТЕРНЕТ-МЕМИ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

М.В. Заботнова — 2021-12-28

Стаття присвячена виявленню засобів імплементації інтернет-мемів як засобу реалізації стратегічної комунікації. Мета роботи полягає у визначенні можливостей інтернет-мему бути задіяним у процесі реалізації стратегічної комунікації, будучи елементом м’якої сили, що застосовується світовими лідерами. У статті проаналізовано зміст ключових понять – інтернет мемів, стратегічної комунікації, політичного дискурсу і політичних мемів. Крім того, у роботі наголошено на маніпулятивних можливостях інтернет-мемів, які вони реалізують через ефект Мандели. Інтенція створення мемів залежить від умов їх вербалізації, включаючи потребу формування політичної думки і ідеології. Таким чином, стаття висвітлює способи трансформування розважальних інтернет-мемів на засіб маніпуляції. У дослідженні було подано список факторів, наявність яких здатна впливати на спроможність політичних мемів маніпулювати вибором інтернет-користувачів. У статті запропонована авторська класифікація політичних мемів (текстуальних, нетекстуальних і анімаційних) і надано визначення поняттю «політичний мем», який базується на його наративі та змісті. Практичний матеріал було обрано із соціальної мережі Instagram, а саме із офіційних сторінок англомовних новинних агенцій, таких як: BBC, CNN, Politico і Fox News. У роботі було визначено способи реалізації ефекту Мандели та його зв’язку із політичними інтернет-мемами. Окрім того, у роботі представлені результати дослідження, яке було проведено журналом Slate, що надало змогу підтвердити теорію авторки і наголосити на можливостях інтернет-мемів виступати як реалізатором стратегічної комунікації, так і засобом маніпулятивного впливу.

Ключові слова: стратегічна комунікація, маніпуляція, політика, меми, м’яка сила, політичні меми, ефект Мандели.

WIE FEUER UND WASSER: ВІДМІННОСТІ І ПОДІБНОСТІ ОБРАЗНИХ ПОРІВНЯНЬ В НІМЕЦЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

О.В. Зайченко — 2021-12-28

У запропонованій статті розглянуто основні поняття фразеологічних порівнянь німецької мови, проблеми їх перекладу. Подано порівняльний аналіз компаративних фразеологічних одиниць в німецькій та в українській мовах, визначено особливості структури фразеологічних порівнянь, семантичне наповнення їхніх компонентів, виявлено спробу розширити типологію фразеологічних порівнянь у німецькій мові. Аналіз корпусу фразеологічних порівнянь німецької та української мов свідчить про наявність компаративних фразем як подібних, так і відмінних за семантикою, що зумовлено різними ментальними уявленнями соціуму, національно-культурними особливостями. В ідіоматичному просторі німецької мови спостерігаються унікальні, специфічні компаративні фраземи. Фразеологічні порівняння можуть перекладатись повними еквівалентами, частковими лексичними еквівалентами, підбором аналогів, дослівно. У статті наголошується на важливості і доцільності вивчення, вживання та перекладу німецьких фразеологізмів студентами, які вчать іноземну мову. Стаття звертає увагу на функціонування компаративних порівнянь у німецькій мові, оскільки деякі порівняльні фраземи застаріли, деякі мутували, змінили денотативне значення. Компаративні порівняння як окрема категорія фразеології залишаються продуктивною, актуальною, комунікативно цінною частиною фразеології і відкритою для нових доповнень. В перспективі дослідження може бути унаочнено укладанням лексикографічного словника стійких порівнянь, який стане в нагоді при вивченні лексикології, стилістики, лінгвокраїнознавства, практичного курсу перекладу для студентів, які вивчають німецьку мову як фахову або як другу іноземну.

Ключові слова: компаративні фразеологізми, стійкі порівняння, порівняльні фразеологізми, метафоричний інтенсифікатор, переклад німецьких компаративних фразеологізмів, лексикологія німецької мови, стилістика німецької мови, лінгвокраїнознавство, відмінності і подібності образних порівнянь в німецькій і українській мовах, образ.

Мовленнєва особистість: комунікативний аспект (аналіз мовленнєвих актів у мовленні Шелдона Лі Купера у ТБ серіалі «Теорія великого вибуху»)

А.Р. Куліш — 2021-12-29

У статті розглядається мовленнєва особистість Шелдона Лі Купера в комунікативному аспекті. Метою статті є виявлення лінгвістичних особливостей мовлення Шелдона Лі Купера на основі класифікації, що здійснюється за параметром рівня володіння комунікативною компетенцією і поділяється на сильну, посередню та слабку мовленнєві особистості. Предметом цього дослідження є типологія мовленнєвих актів у висловлюваннях Шелдона Лі Купера. Відповідно, об’єктом є локуція висловлювань, що вказує на мовленнєву особистість Шелдона Лі Купера. Визначення рівня комунікативної компетенції Шелдона Лі Купера реалізується за наступними параметрами: креативність, рівень текстобудування будь-якої тематичної та жанрово-стилістичної оформленості; великий об’єм активного словника; володіння усіма функціонально-стильовими різновидами літературної мови; поєднання різностильових елементів мовлення, адекватне цілям і задачам спілкування; вільне володіння як усною так і письмовою формою мовлення та безпомилковий вибір форми мовлення у залежності від комунікативних цілей. Аналіз лексико-граматичних шарів мовлення Шелдона Лі Купера дає підстави віднести його мовленнєву особистість до певного типу (сильна, посередня (середня) чи слабка). Для реалізації мети були використані такі методи: описовий та структурний методи для характеристики типологічних ознак класифікації за рівнем комунікативної компетентності; контекстуальний аналіз та аналіз мовленнєвого акту для виявлення комунікативних намірів Шелдона Купера та його ставлення до розмови; метод лінгвістичного моделювання для визначення рівня комунікативної компетентності мовленнєвої особистості Шелдона Лі Купера.

Ключові слова: мовленнєва особистість, мовні особливості, мовленнєвий акт, комунікативна компетентність, комунікативна лінгвістика, сильна мовленнєва особистість.

ОКАЗІОНАЛІЗМИ В УКРАЇНСЬКОМОВНОМУ СЕГМЕНТІ СОЦМЕРЕЖІ FACEBOOK ЯК ЗАСІБ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ

К.Ю. Ладоня — 2021-12-29

У статті проаналізовано неологізми (оказіоналізми), які функціонують в українськомовному сегменті соціальної мережі Facebook – найпоширенішої на сьогодні в Україні – і мають конотацію негативної оцінки (найчастіше – зневаги).

З’ясовано, що вони становлять найбільшу групу серед виокремлених у процесі дослідження оказіоналізмів. Як найпоширеніші серед неологізмів, що виникли для позначення негативної оцінки, проаналізовано новотвори, маркер неологічності яких виникає як результат дериваційної трансформації плану вираження твірної одиниці. Визначено, що доволі продуктивними та характерними для мови інтернет-дискурсу способами їх утворення є такі як: а) свідоме написання власної назви з малої літери, серед яких трапляються назви країн (офіційні, історичні, народнорозмовні чи запозичені) і територій, полісоніми, антропоніми, назви найвищих державних органів або установ; б) заміна літер як вияв мовної гри, серед яких можна виокремити зневажливе спотворення слова, парономазійне додавання літер, парономазійна заміна літер, парономазійна капслокізація, «графічне транскрибування» тощо. Проаналізовано одиниці неологічної природи на позначення негативної оцінки, що виникли у результаті вторинної (опосередкованої) номінації, серед них виявлено неолексеми на позначення назв країн, громадянства, індивідуальні призвиська тощо.

Зроблено висновок, що доволі обсягова група неологізмів, утворених і використаних в українськомовному сегменті Facebook як відповідь на потребу втілення авторських інтенцій щодо вираження оцінки певного суб’єкта чи об’єкта довколишньої дійсності, транслює конотацію зневаги (негативної оцінки). Здебільшого такі одиниці утворюються специфічним для мови інтернет-дискурсу графічним способом, способом повторної номінації, з використанням мовної гри.

Ключові слова: неологізми, оказіоналізми, конотація негативної оцінки, зневаги, Інтернет-дискурс.

СЕМАНТИЧНИЙ ВИМІР ДИСКУРСИВНОГО ПРОСТОРУ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ТЕЛЕСЕРІАЛУ «ЯК УНИКНУТИ ПОКАРАННЯ ЗА ВБИВСТВО»)

Д.В. Скрипкару — 2021-12-30

Стаття присвячена дослідженню особливостей сучасного англомовного ТБ дискурсу, що створює простір репрезентації іншого дискурсу, а саме, юридичного. Мовно-семіотична основа дискурсивних конструктів має текстову природу. Відносно усталені послідовності текстових блоків, реалізовані при дискурсивному моделюванні альтернативного світу, дозволяють ідентифікувати "дискурс" як "фреймову структуру", що інтегрує сигніфікативні "фреймові сценарії" різного рівня абстракції / узагальнення. Стан речей, вербалізований у ТБ дискурсі, розглядається як альтернативний світ, що потенційно є джерелом субкультури, а також джерелом певних значень і смислів, що транслюються до "первинної" реальності й здатні впливати на стани речей у ній. Стаття пропонує міждисциплінарне трактування дискурсу як середовища утворення і розгортання сучасних соціолінгвістичних явищ (відносно стереотипних), а також як оперативного простору динамічного смислотворення. Методологія дослідження охоплює базові положення дискурсивних студій, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, лінгвосеміотики. Узагальнено та інтерпретовано відповідно до умов дослідження сучасні підходи до інтерпретації, категоризації, концептуалізації дійсності та вербальної репрезентації концептуалізованого досвіду. У статті розглянуто вербалізатори низки стереотипних сценаріїв, що розгортаються у сфері судочинства. Внутрішня структура сценаріїв розглядається під кутом зору фреймової семантики. У статті здійснено реконструкцію та аранжування пропозицій як фреймових структур, реалізованих у процесі розгортання вказаних сценаріїв, з урахуванням критеріїв ієрархічності, каузативності та компліментарності. Ідентифіковано набір експлікованих у ТБ дискурсі "просторів", у яких розгортаються досліджувані сценарії сфери судочинства. Номінації підсценаріїв, скриптів і дискретних концептів здійснені крізь призму функційної семантики. Прагматичні інтенції учасників фреймових сценаріїв сфери судочинства аналізуються на предмет їхньої тактико-стратегічної співвіднесеності.

Ключові слова: дискурс, фрейм, фреймові сценарії, скрипт, ТБ-дискурс.

МОДАЛЬНІСТЬ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ У СИНХРОНІЇ

О.М. Тугай — 2021-12-30

У пропонованій статті схарактеризовано модальність волевиявлення складного речення в історичному розвитку англійської мови у синхронії, а саме в ранньоновоанглійській мові. Модальність складного речення визначено як функціонально-семантичну категорію із відношенням змісту висловлення до дійсності з урахуванням предикативних ознак категорії часу та волітивної модальності як реалізації події або ситуації. Синтаксичну категорію модальності волевиявлення зафіксовано в парадигмі модусно-диктумних відношень з виділенням предикатів модусу для фіксації факту наявності мовленнєвої ситуації та вираження пропозиції адресанта. Комунікативне призначення модальності волевиявлення складного речення окреслено з погляду відношення мовця до пропозитивної або диктумної основи змісту висловлення. Виокремлено категорії суб’єктивної та об’єктивної модальностей у складному реченні вольової семантики ранньоновоанглійської мови. Суб’єктивну модальність визначено як волітивну у головній клаузі речення із розмежуванням на волюнтативну та оптативну модальності зі значеннями прояву волі наказу, команди, бажання, прохання, інтенції адресанта тощо. Об’єктивну модальність визначено як пропозитивну у підрядній фінітній або інфінітивній предикаційній клаузі як реалізації пропозиції висловлення.

Окреслено модально-прагматичну перспективу складного речення з фінітною та інфінітивною предикацією дієслів волевиявлення. Встановлено, що суб’єктивна волітивна (волюнтативна та оптативна) модальність реалізується в модусній модально-прагматичній рамці, тоді як об’єктивна пропозитивна модальність експлікується в диктумній модально-прагматичній рамці досліджуваного речення. Проаналізовано реалізацію суб’єктивно-об’єктивних модальних відношень в ранньоновоанглійському складному реченні. Доведено, що волюнтативні модальні відношення виражаються в парадигмі «волюнтативний модус – пропозитивний диктум», тоді як оптативні модальні відношення актуалізуються в парадигмі «оптативний модус – пропозитивний диктум». Засвідчено реалізацію волюнтативної та оптативної модальностей прояву волевиявлення адресанта та модально-часову парадигму актуалізації ситуації в реченнях-висловленнях. Встановлено, що волюнтативна модальність визначає модальні відношення як «актуальні (потенційні) – реальні / реальні (ірреальні)» на позначення актуальної / потенційної реальної або нереальної здійсненої ситуації. Модальні відношення оптативної модальності окреслено як «актуальні (потенційні) – ірреальні (реальні) / ірреальні» на позначення актуальної / потенційної нереальної або реальної, але не можливої здійсненої ситуації. Модально-часову парадигму реалізації ситуації в складних реченнях зафіксовано в парадигмі «індикатив / імператив – суб’юнктив / інфінітив».

Ключові слова: складне речення, модальність волевиявлення, суб’єктивна волітивна модальність, об’єктивна пропозитивна модальність, волюнтативний / оптативний модус, пропозитивний диктум, ранньоновоанглійська мова.