Studia Philologica

ТЕОРІЯ ОЧУДНЕННЯ: НОВИЙ ПОГЛЯД НА СТАРУ МОДЕЛЬ

Анна Чеснокова — 2020-03-06

Автори розглядають теорію очуднення у її витоках із філософії Арістотеля і подальшій розбудові у працях російських формалістів і празьких структуралістів. Акцент робиться на перевагах
емпіричного літературознавства, методологія якого уможливлює об’єктивний і контрольований підхід до вивчення як змісту, так і форми художніх текстів, а також реакції читача на них.
Ключові слова: теорія очуднення, емпіричне літературознавство.

ПОРІВНЯЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Ізабелла Буніятова — 2020-03-06

У запропонованому тексті представлено огляд порівняльного мовознавства як сукупності
чотирьох парадигм: порівняльно-історичної, ареальної лінгвістики, лінгвістичної типології
й контрастивної лінгвістики. Таке трактування наукової дисципліни ґрунтується в основному на багаторічному досвіді авторки, її участі у дослідницьких проєктах і викладанні. Розгляд
зазначених вище парадигм під парасольковим поняттям «порівняльна лінгвістика» видається
релевантним і доречним завдяки тому, що вони мають спільний метод дослідження, а саме порівняння, а також тому, що забезпечують одна одну необхідним процедурним апаратом, як у випадку двох близьких партнерів: порівняльно-історичної й ареальної лінгвістики — з одного боку,
лінгвістичної типології й контрастивної лінгвістики — з іншого.
Ключові слова: порівняльне мовознавство, порівняльно-історичне мовознавство, ареальна лінгвістика, типологічна лінгвістика, контрастивна лінгвістика.

СЕМАНТИКА ЛІНГВАЛЬНИХ МЕРЕЖ У НАВЧАЛЬНОМУ КОМБІНАТОРНОМУ ТЕЗАУРУСІ

С. Жаботинська — 2020-03-08

У статті показано застосування положень лінгвокогнітивної концепції, яка називається «семантика лінгвальних мереж» (СЛМ), у розробленні методичної системи Лінгвакон, де у викладанні англійської мови використовуються концептуальні схеми і концептуальні онтології. У роботі
надається короткий опис положень СЛМ у їх проєкції на систему Лінгвакон і розглядається процедура укладання комбінаторного словника-тезаурусу як центрального елемента цієї системи.
У якості ілюстрації пропонується комбінаторний словник-тезаурус за темою SCHOOL. Його використання в навчальному процесі демонструється із залученням вправ, спрямованих на засвоєння граматики та розвиток мовленнєвих навичок за темою.
Ключові слова: прикладна когнітивна лінгвістика, семантика лінгвальних мереж, методика викладання англійської мови, система Лінгвакон, комбінаторний словник-тезаурус, концептуальна онтологія.

СЕМАНТИКА ГРАМАТИЧНОЇ КОНСТРУКЦІЇ: КОРПУСНО-КВАНТИТАТИВНИЙ ВИМІР

В. Жуковська — 2020-03-08

Стаття присвячена проблемі вивчення семантики граматичної конструкції із використанням корпусно-квантитативного методу колострукційного аналізу. Матеріалом дослідження
є англійська відокремлена конструкція з експліцитним суб’єктом та предикатом, вираженим
дієприкметником І. Встановлено, що семантика конструкції задає обмеження на заповнення її
предикатного слоту лише тими дієслівними одиницями, аргументи яких є сумісними із семантичними ролями, що визначаються конструкцією.
Ключові слова: граматична конструкція, узуально-базована граматика конструкцій, квантитативна корпусна лінгвістика, колострукційний аналіз, колексемний аналіз, семантика конструкції.

НУЛЬОВІ СУБ’ЄКТИ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ

Г. Зінченко — 2020-03-15

У статті розглядаються підходи до визначення універсальних характеристик суб'єктності у межах когнітивної, генеративної та функціональної парадигм. Залежно від типу нульових суб'єктів розрізняються три типи мов. Проілюстровано, що нульові суб'єкти функціонують у давньогерманских мовах і деяких діалектах сучасних германських мов. Проаналізовано синтаксичну дистрибуцію нульових суб’єктів, їхню зумовленість узгодженням із дієслівної формою у реченні, частотність вживання в залежності від форми особи дієслова.
Ключові слова: нульовий суб'єкт, суб'єктність, фокус уваги, германські мови.

ВПЛИВ СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКИХ ПІВНІЧНИХ ДІАЛЕКТІВ НА РОЗВИТОК АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

О. Гирин — 2020-03-15

У статті розглядаються фонетичні, граматичні та лексичні риси середньанглійських північних та північно-східних діалектів, що проникли у лондонський діалект, а відтак закріпилися у англійській літературній мові. У статті стверджується, що проникнення рис середньоанглійських північних діалектів у лондонський діалект відбулося внаслідок зміни його діалектної бази, що було спричинено екстралінгвістичними факторами. У статті описано як прямий вплив (лексичний), так і непрямий (частково фонетичний та частково граматичний). У статті стверджується, що системні зміни в англійській мові, такі як редукція ненаголошених складів та пов’язане з цим спрощення граматичних парадигм, були значною мірою підслені впливом північних діалектів на лондонський діалект у період пізнього середньоанглійського періоду
Ключові слова: середньоанглійський період, скандинавські завоювання, лондонський діалект, діалектна база, редукція ненаголошених складів, словотвірна парадигма, семантичний зсув.

КОГЕЗИВНІ ЗВ’ЯЗКИ У ТЕКСТІ КАРЛА САГАНА ‘PALE BLUE DOT’

Л. Калитюк — 2020-03-15

На матеріалі тексту Карла Сагана ‘Pale Blue Dot’ досліджується специфіка використання когезивних засобів сучасної англійської мови. У статті розкрито механізм створення зв’язності та описано типи когезивних зв’язків, причетних до аранжування цього тексту. Встановлено, що основне смислове та архітектонічне навантаження відведено контактним лексичним когезивним зв’язкам: опозитивній, антонімічній, синонімічній реітерації. Дистантна реітерація є лейтмотивною і представляє собою або матеріально тотожний повтор, або колокації. Граматичні когезивні зв’язки (координативні сполучники і паралельні конструкції) виконують другорядну роль.
Ключові слова: дистантні повтори, зв’язність, когезія, принципи текстуальності, реітерація.

МОДЕЛЬ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ ЯК «РОЗМИТА МНОЖИНА»: КАТЕГОРІАЛЬНИЙ ФОКУС КВАЛІТАТИВНОСТІ

О. Шапочкіна — 2020-03-15

У дослідженні здійснюється реконструкція категорії стану давньогерманських мов шляхом структурування категоріальних фокусів всередині станової парадигми. У роботі запропоновано розглядати категорію стану давньогерманських мов як «розмиту множину». Автором висвітлено зміст категоріального фокусу межевості (квалітативності) категорії стану давньогерманських мов. Зокрема здійснено порівняння кількісних показників вживання протокатегоріальних станових конструкцій на прикладах давньогерманських мовних пам’яток.
Ключові слова: категорія стану, давньогерманські мови, предикат стану, розмита множина, станова протокатегоріальна конструкція, модель категорії стану давньогерманських мов.

РЕЛІГІЙНІ КОНЦЕПТИ В ЛІРИЦІ СУЧАСНОГО АМЕРИКАНСЬКОГО РЕПУ

І. Рязанов — 2020-03-15

Стаття присвячена вивченню специфіки вербалізації релігійних концептів у пісенній ліриці сучасного американського репера Кендріка Ламара. Завдяки лексемам, що вербалізують певний концепт, вдалося окреслити три основних релігійних концепти альбому DAMN., які відповідно до частоти вживання вербалізаторів представлені так: БОГ – 57 вживань семи лексем, ГРІХ – 30 вживань шести різних лексем, та МОЛИТВА – 27 вживань двох лексем.
Ключові слова: релігійний концепт, пісенна лірика, вербалізація, американський реп, зв’язність, стилістичне значення

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНОГО МЕДІАДИСКУРСУ (на прикладі англомовних політичних медіатекстів)

В. Велівченко — 2020-03-15

У статті аналізуються маніпулятивні технології, реалізовані в межах англомовних політичних медіатекстів про події в Україні, належних до політичного медіадискурсу російського інтернет-ресурсу sputniknews.com за вересень 2016 року. Реалізаторами маніпулятивних технологій слугують дві основні опозитивні за змістом комунікативні стратегії, застосовані продуцентом політичного медіатексту – позитивна самопрезентація і позиціонування ідеологічного опонента, утілювані низкою комунікативних тактик. Прихованість (маніпулятивність) спотворення дійсності шляхом надання конкретним фактам і подіям іншого значення уможливлює й забезпечує здійснення маніпулятивного впливу на суспільну свідомість з метою формування або зміни світогляду.
Ключові слова: політичний медіадискурс, політичний медіатекст, комунікативна стратегія, комунікативна тактика, маніпулятивні технології, спотворення інформації.

СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

О. Новікова — 2020-03-15

У статті простежено нові тенденції в комунікативно-прагматичній організації сучасного українського наукового дискурсу, зумовлені вживанням різних типів вставних конструкцій, визначено їхні основні функції та стилістичні вияви в межах найуживаніших семантичних груп, установлено способи структурно-граматичного й функціонально-стилістичного врізноманітнення вставних слів, словосполучень і речень.
Ключові слова: вставна конструкція, функція, семантична група, стилістичний вияв, науковий дискурс.

ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПЛЕМЕНТАРНИХ КОМПЛЕКСІВ У СУЧАСНИХ ГРАМАТИЧНИХ СТУДІЯХ

О. Тугай — 2020-03-17

Статтю присвячено висвітленню основних теоретичних засад дослідження дієслівних комплементарних комплексів у сучасних граматичних парадигмах. Розглянуто явище клаузальної комплементації у синтаксичних теоріях. З’ясовано граматичне оформлення і функціонування фінітних/інфінітивних комплементарних речень в англістиці. Граматичний статус даних клауз постулюється як предикаційний об’єктний або внутрішній дієслівний комплемент у функції об’єкта. Визначено критерії виокремлення дієслівних клаузальних комплементів. Встановлено типологію дієслівної комплементації у термінах транзитивності, частиномовної належності, функціонально-комунікативного підходу.
Ключові слова: комплементна клауза, фінітне/інфінітивне комплементарне речення, граматичний статус, внутрішній дієслівний комплемент, контентна клауза, предикація.

ФЕНОМЕН МАЛОРОСІЙСТВА В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УЛАСА САМЧУКА (на матеріалі трилогії «Ост»)

І. Руснак — 2020-03-17

Статтю присвячено осмисленню поглядів Уласа Самчука на феномен малоросійства. Проаналізовано художню інтерпретацію цього деструктивного явища в трилогії «Ост» і дотичні думки письменника з публіцистики і документалістики.
У трилогії «Ост» У. Самчук розглянув малоросійство як проблему українського національного характеру, що сформувалася під згубним впливом більшовицької ідеології. На художньому рівні прозаїк дослідив духовне вихолощення української творчої інтелігенції. У. Самчук анатомував проблему неволі митця в совєтській імперії. Уніфікація творчого процесу, повний контроль над ним, диктат у виборі тем, сюжетів, персонажів, розстановці ідеологічних акцентів – усе це узалежнювало творчу особистість від панівної доктрини. Поступово український інтелігент або перероджувався на представника колаборантської культури, або перетворювався на тотальну духовну і фізичну руїну.
Шлях до національного відродження автор трилогії вбачав у пробудженні психологічних і духовних сил кожного українця. Таке національне прагнення виростає з глибокого усвідомлення своєї національної інакшості та пов’язаної із цим віри у власну повноцінність. Зусилля окремих одиниць приводить цілу націю до консолідації її внутрішніх сил, пробуджує волю і скеровує дію. Проблему переборення дезінтеграції української душі У. Самчук вирішував у художній прозі шляхом позитивного характеротворення.
Ключові слова: Улас Самчук, письменники-вісниківці, малоросійство, совєтська імперія, національна мімікрія, українська мова.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖПОКОЛІННЄВОГО КОНФЛІКТУ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ (НА МАТЕРІАЛІ П’ЄС Х.ФУТА, П.ДЖОУНСА ТА С.Е.ГУРДЖИСА)

А. Гайдаш — 2020-03-17

Актуальність вивчення проблеми взаємодії літніх батьків та дорослих дітей середнього віку зумовлена інтересом до питань старіння в контексті літературознавчої геронтології. З’ясування особливостей розриву між поколіннями дозволяє краще зрозуміти складнощі пізнього геронтогенезу та повніше визначити геронтопортрети дійових осіб у творах для сцени. Метою статті є дослідження у діахронічній перспективі особливостей міжпоколіннєвого конфлікту в п’єсах «Подорож до Баунтіфула», «Найстаріший випускник» та «Між берегом і божевіллям». Ці тексти демонструють дієвість амбівалентної моделі «солідарність-конфлікт» у родинних стосунках між літнім батьком/матір’ю та молодшим поколінням. Подорож, в прямому і переносному сенсі, сприяє самоствердженню протагоністів проаналізованих п’єс.
Ключові слова: міжпоколіннєвий конфлікт; солідарність-конфлікт; подорож; літній персонаж; самоствердження; пізня зрілість.

ЛІТЕРАТУРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЯК ДІАЛОГ МИНУЛОГО І СУЧАСНОГО У РОМАНІ «ЩИГОЛЬ» Д. ТАРТТ

А. Бугрій — 2020-03-18

Донни Тартт має фрагментарну структуру й численні елементи сюжету, що перегукуються, віддзеркалюють один одного і водночас імітують літературні моделі романів Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського та Дж. Роулінг. Багаторівнева літературна гра дозволяє письменниці дотримуватися власного бачення історії через наслідування. А літературна реконструкція, таким чином, стає простором діалогу між минулим та сучасністю, між різними ідентичностями та поглядами.
Ключові слова: літературна реконструкція, діалогічність, інтертекстуальність, літературний код, історична перспектива.

КРИТИКА ПОСТМОДЕРНІЗМУ З ПОЗИЦІЇ ПОСТПОСТМОДЕРНІЗМУ: РЕВІЗІЯ ДИСКУРСУ СИМУЛЯКРІВ У БРИТАНСЬКОМУ РОМАНІ

Д. Дроздовський — 2020-03-18

У статті окреслено загальнокультурну ситуацію, що прийшла на зміну постмодернізму, як таку, якій притаманне дистанціювання від іронії як ключової форми пізнання дійсності, оскільки іронічний погляд на світ не може забезпечити прагнення персонажів пізнати дійсність у всій онтологічній повноті. Визначено, що постпостмодерністський наратив експлікує ревізіоністську настанову в осмисленні традицій постмодернізму. Британський роман «Хмарний атлас» репрезентує можливі негативні наслідки постмодерного ставлення до світу й постмодерної політики, що має стосунок до формування імпліцитних ідеологій і редукції критичного ставлення до дійсності.
Ключові слова: сучасний британський роман, постпостмодернізм, постмодернізм, симулякр, онтологія життя, іронія, постіронія.

МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В КИТАЙСЬКІЙ «ЛІТЕРАТУРІ ПОШУКУ» 1980-Х РОКІВ

І. Семеніст — 2020-03-18

Стаття присвячена проблемі формування модерних тенденцій в китайській літературі 1980-х років. Особливу увагу приділено дослідженню «літератури пошуку» — одного з найбільш значущих результатів модерністського пошуку 1980-х років в Китаї. У роботі досліджується формування нової суб’єктності в китайській літературі в контексті усвідомлення і подолання кризи ідентичності, викликаної «культурною революцією».
Ключові слова: модернізм, модерністські тенденції, література пошуку, китайська література, культурна революція, Китай.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І ХУДОЖНІ ОБРАЗИ КОНФУЦІЯ ТА ЙОГО НАЙБЛИЖЧИХ УЧНІВ В «ЛУНЬЮЙ» («论语»，«СУДЖЕННЯ ТА БЕСІДИ КОНФУЦІЯ») В КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КИТАЮ: ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНІ АСПЕКТИ

Я. Щербаков — 2020-03-18

Метою запропонованого дослідження є по-новому розкрити аспекти висловів Конфуція «Луньюй» використовуючи методики історико-біографічного аналізу, сучасних наратологічних студій та елементів рецептивної естетики. Конфуцій, як ключова постать у процесі генези китайської цивілізації у науковій розвідці розглядається як з історико-літературних позицій, так і з позицій характеру гіпотетичної нарації висловів Конфуція «Луньюй». Значну увагу приділено аналізу портретних характеристик та сюжетної ролі у «Луньюй» п’яти найближчих учнів Конфуція, відомих історичних особистостей часів VI –V століття до нашої ери.
Ключові слова: Конфуцій, Луньюй, нарація, учні Конфуція, давній Китай.