Studia Philologica

Гедоністично-теологічні мотиви французького бароко й духовна лірика англійських метафізиків: поетизація авторського досвіду vs сакралізація потаємних почуттів

Андрій Безруков — 2024-06-03

У поетикальному розмаїтті західноєвропейського бароко світоглядною домінантою постає пошук єдності у протиріччях буття, що майже завжди занурює тогочасну людину у теологічний контекст. Особливо виразно це простежується у творах англійських метафізиків XVII ст., унікальний стиль яких заведено розглядати у річищі становлення європейсько-континентальної поетичної традиції. Водночас звернення до французького варіанта бароко як своєрідного літературного імператива у компаративних студіях зі «школою» метафізиків в Англії зумовлюється специфікою історико-мистецького процесу, що продукує певні художні стратегії поетизації авторського досвіду / сакралізації потаємних (інтимних) почуттів у поетиці розглянутих напрямів. Тож у статті експлікується оригінальність засобів поетичного оприявлення власних світоглядних принципів митцями французького бароко й англійської «метафізичної школи», що набувають виразності у тісному зв’язку з авторськими парадигмами гедоністично-релігійного vs духовного освоєння дійсності. Досліджувані засоби актуалізуються на образно-сюжетному й структурному рівнях, що визначає методологічні засади розвідки, які базуються на концептуальних підходах компаративного аналізу з елементами герменевтичного, імагологічного, лінгвостилістичного, а також культурно-історичного методів. Акцентовано, що парадоксальне введення у любовні вірші з гедоністичними мотивами власних глибокодумних міркувань про витоки світобудови наближає лірику французьких авторів (Теофіль) до пасажів англійців, які навіть у любовних віршах порушують серйозні питання людського буття, релігії, світоустрою (Е. Марвелл). Водночас релігійна лірика французів (д’Обіньє, Спонд, Ла Сеппед) контрастує з метафізичними уявленнями про трансцендентний світ (Дж. Донн, Дж. Герберт, Ф. Кверлз, Г. Воен) саме трактуванням поширених у бароко тем швидкоплинності земного буття, смертності всього сущого, слабкості людської істоти, які у французів порушуються стилістично досить одноманітно. Натомість метафізична напруженість і емотивність вивільнення найпотаємніших порухів душі підносять духовну лірику англійських літераторів на рівень споглядальної поезії.

"Нова Жінка" у короткій прозі Ольги Кобилянської та Едіт Уортон

Анна Гайдаш — 2024-06-03

Поняття «нової жінки», яке виникло як феміністський ідеал у західній свідомості наприкінці ХІХ століття, знаходить відлуння як у європейській, так і в північно-американській літературі доби. Протагоністка повісті Ольги Кобилянської «Некультурна» (надрукована німецькою мовою у штутгартському журналі у 1898 році) реалізує тему жіночої незалежності в українській літературі того часу, тоді як центральні жіночі персонажі в оповіданнях Едіт Вортон «The Other Two» (1902) і «The Mission of Jane» (1904) розробляють тему активізації ролі жінок у патріархальному суспільстві США зазначеного періоду. Застосовуючи ретельне читання, блоковий метод і типологічний підхід для дослідження діахронічних аспектів літературних взаємозв’язків, у статті аналізується літературне втілення концепту «нова жінка» в малій прозі української і північно-американської письменниць. У «Некультурній» Параска активно виступає проти виходу заміж за чоловіка, обраного іншими, і вибирає партнерів самостійно; вона не відчуває жодного обов’язку бути типовою «домогосподаркою» або відповідати типовому образу жінки. Незалежно від свого чоловіка, «нова жінка» порубіжжя Параска з гордістю апелює до свого права та можливості обирати партнера. На відміну від повісті Кобилянської, оповідання Вортон демонструють досить покірливу поведінку центральних жіночих персонажів з однаковим іменем Еліс. Материнство дозволяє їм обом підривати встановлену ієрархію, досягаючи певної свободи «нової жінки». У новелі Кобилянської сільське середовище контрастує з міським фоном оповідань Вортон, символізуючи суспільні обмеження, з якими стикається «нова жінка». Хоча обидві авторки наголошують на різних аспектах концепції «нової жінки», спільним знаменником їхніх текстів є революційні моделі поведінки протагоністок, які відображають незворотні суспільні зміни.

Форми інтертекстуальності у постмодерній п’єсі (на прикладі «Old Money» Венді Вассерштайн)

Юлія Остропальченко — 2024-06-03

Дослідження присвячено аналізу форм інтертекстуальності у драматургії постмодернізму на прикладі п'єси Венді Вассерштайн "Old Money". Постмодернізм, як культурна парадигма, відзначається складними відносинами з власною історією та традиціями. У статті досліджується, яким чином використання різних текстів, аллюзій та культурних відсилок у п'єсі "Old Money" сприяє створенню багатошарового та складного тексту, характерного для постмодерністської драматургії. Через аналіз інтертекстуальних зв'язків у цій п'єсі, метою статті є розкрити особливості постмодерністського творчого підходу Вассерштайн та їх вплив на сприйняття та інтерпретацію драматургічного тексту.

Результати дослідження можуть бути корисними для подальшого розуміння інтертекстуальних стратегій у постмодерністській літературі та вивчення постмодерністських аспектів у творчості Венді Вассерштайн.

Дослідження інтертекстуальності в “Old Money”, дозволило глибше зрозуміти та оцінити художній світ п'єси, розкрити відносини між тексти та контекстами, які взаємодіють у створенні смислу. Ми виявили особливості та значення кожної з інтертекстуальних аллюзій, а також їхній вплив на сприйняття та інтерпретацію п'єси. Крім того, аналіз інтертекстуальних зв'язків пролив світло на специфіку та цінність творчого методу самого автора, розкриваючи його культурні та інтелектуальні вподобання.

Ключові слова: інтертекстуальність, постмодернізм, алюзія, драматургія.

Рекламний дискурс як моделювально-семіотична діяльність

Ольга Бойко — 2024-06-03

Статтю присвячено аналізу основних понять семіотики та їхнього застосування в мультимодальних рекламних текстах товарів широкого вжитку. Метою статті є розвідка рекламного дискурсу як модельно-семіотичної діяльності в англомовному рекламному дискурсі, а також окреслення основних семіотичних стратегій та лінгвістичних засобів у формуванні англомовних рекламних повідомлень. Основні завдання – розглянути роботи українських та закордонних дослідників із проблеми, виокремити й описати ключові семіотичні стратегії та лінгвістичні засоби англомовних рекламних текстів, а також визначити роль семіотичних стратегій у взаємодії з аудиторією та їхнє відтворення культурних концепцій через рекламну комунікацію. У статті подано всебічний огляд деяких ключових принципів і концепцій семіотики та їхнього значення для сфери реклами, висвітлено конструювання денотативних повідомлень про продукт, та бажаних конотативних асоціацій. Також пояснюється роль дотримання відомих кодів та залучення інтертекстуальних посилань у рекламних оголошеннях як прийомів створення зв'язку з аудиторією. Дана стаття значною мірою спирається на фундаментальні семіотичні теорії, такі як тріадна модель знаку Пірса, відмінність між денотатом і конотацією, роль кодів і культурних конвенцій, а також феномен інтертекстуальності. Стаття показує, як рекламодавці використовують знаки, символи та пов'язані з ними значення для створення переконливих кампаній, що мають культурний резонанс. Актуальність дослідження полягає в тому, щоб розуміти, як реклама формує погляди та стереотипи, а також як сучасні технології змінюють способи взаємодії з аудиторією через мовні та семіотичні стратегії.

Прагматика дипломатичних промов у РБ ООН за 2023 р.: системні характеристики

Марія Гольцева — 2024-06-03

Анотація. У статті розглянуто систему прагматичних інтенцій суб’єктів дипломатичних промов на засіданнях Ради Безпеки ООН за 2023 рік, яка сприяє кращому розумінню та виокремленню намірів мовця під час виголошення промови, участі у дискусіях після виголошення завчасно сформульованих промов. Встановлено, що декларативні та референційні інтенції мають найбільшу частотність за 2023 рік, що свідчить про прагнення учасників дипломатичної комунікації чітко викласти свою позицію та зменшити двозначність тлумачення подій. Директивні ж інтенції застосовуються найрідше, що пояснюється дипломатичною етикою. Також, запропоновано ієрархію прагматичних інтенцій згідно універсальної моделі відкритих систем.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю у покращенні комунікативних взаємодій і як результат – покращенню ведення переговорів, ухвалення найоптимальніших рішень, прийняття резолюцій.

Український переклад англійськомовних лексикалізованих конструкцій (на матеріалі заголовків BBC NEWS та BBC NEWS Україна)

Олексій Дейкун — 2024-06-03

Мета розвідки – виокремити на матеріялі заголовків новинних сайтів BBC News і ВВС News Україна моделі перекладу англійськомовних лексикалізованих конструкцій, що складаються з постійного й змінного елементів. Постійний складник – це узагальнено-стабільний острівець надійности, який має фіксовану фонологічну форму і зберігається в різних контекстах, а змінний – це залежний елемент, вибір якого визначається комунікативною ситуацією. У роботі вперше встановлено, що англійськомовні лексикалізовані конструкції в складі заголовків BBC News відтворюються на сайті ВВС News Україна за чотирма семантичними моделями: реперспективізації, узагальнення або конкретизації значення українських складників лексикалізованих конструкцій оригіналу, а також граматикалізації. Використання моделі реперспективізації передбачає зміщення фокуса уваги з одних характеристик референта в оригіналі на инші в перекладі за допомогою прикметника або іменника. За узагальнювальної моделі перекладу англійських лексикалізованих конструкцій семантика їхніх складників переходить із базового рівня категоризації, пов’язаного з перцептивним досвідом мовців, на суперординатний, співвідносний з узагальненням. За моделі конкретизації значення компонентів лексикалізованих конструкцій оригіналу переходить у перекладі з базового рівня категоризації на субординатний, зосереджений на конкретних виявах референтів. Відмінності в рівнях категоризації, задіяних у межах перекладацьких моделей узагальнення і конкретизації, пояснюються специфікою картин світу британців та українців, зумовленою історією й особливостями побутування народів. Моделі граматикалізації передбачають, що лексикалізовані одиниці оригіналу відтворюються в українському тлумаченні прийменниковими конструкціями на позначення ВМІСТИЩА та підрядними означальними структурами, котрі уточнюють властивості референтів.

Розвиток міждисциплінарних уявлень про енергетику комунікативної поведінки людини

Наталія Деркач — 2024-06-03

У статті представлено результати ретроспективного аналізу наукових уявлень про енергетику комунікативно-мовленнєвої поведінки людини. Розглянуто етимологію лексеми ‘energy’; на основі визначень поняття ‘енергія’, вміщених у 17 лексикографічних джерелах, виокремлено смислові одиниці, що входять до його лексичного значення. Їх змістовий аналіз дозволив установити чотири сутнісні ознаки загальнонаукового поняття ‘енергія' і синтезувати його визначення. Оскільки енергетика комунікативної поведінки людини традиційно розглядається у межах розподілу енергетичних субстанцій психічного начала людини на психічну та фізичну складові, її адекватний опис уможливлюється виключно засобами інтегративного підходу. Достатньо дслідженими на сьогодні є питання взаємної конвертації різновидів енергії для забезпечення реалізації поведінкових програм індивіда, а також фізичний і фізіологічний аспекти енергетики мовлення. Поза увагою залишається психічна енергія індивіда, що, тим не менш, інтуїтивно вважається рушієм будь-якої форми діяльності людини. У праці наведений стислий перелік історичних уявлень щодо психічної енергії людини, номінованої «прана», «ці», «душа», «дух», «ентелехія», «енергейя», «психічна пневма», «тваринні духи» тощо. Розглянуто основні здобутки в дослідженні нейрофізіологічного аспекту енергетичного забезпечення комунікативно-мовленнєвої поведінки людини. Увагу приділено концепції З. Фрейда як першого повноцінного теоретичного опису «економіки» психічної енергії, здатного слугувати підґрунтям для моделювання енергетики людської комунікації. Зауважується, що сучасна концепція «алостазу» орієнтована на випереджаюче прогнозування організмом власних енергетичних потреб, аніж на відновлення енергетичного балансу психіки після психічно значущих подій. Зважаючи на брак теоретичних і експериментальних мовознавчих досліджень, що беруть до уваги енергетичну динаміку психічних процесів комунікантів, багатообіцяючою виглядає універсальна стохастична модель породження висловлення, розроблена А.А. Калитою та О.В. Клименюком. Її концептуальні положення планується врахувати в розробці методики експериментально-фонетичного дослідження конфліктних діалогів, яким властивий значний рівень емоційної напруженості.

Сучасні теорії комічного у світлі художнього перекладу. Міждисциплінарний підхід.

Юлія Євтушевська — 2024-06-03

Статтю присвячено висвітленню та систематизації сучасних теорій дослідження комічного як культурно-специфічного явища у рамках міждисциплінарних студій. Комічне як цікаве та багатогранне явище викликає інтерес у дослідників ще з античності. Проте визначення поняття “комічного” та його приналежність до певної наукової дисципліни і на сьогодні становить для науковців певні труднощі. У світлі сучасних студій дослідники надають перевагу вивченню даного феномену на перетині декількох наук із залученням теоретичної бази таких дисциплін як лінгвістика, культурологія, когнітивістика, прагматика тощо. У статті проаналізовано та визначено доцільність застосування підходу сучасних теорій у дослідженні комічного з огляду на його комплексність та культурну обумовленість саме на матеріалі художніх текстів та їх перекладів. З’ясовано, що для найбільш плідного дослідження механізмів виникнення та специфіки відтворення даного явища у художньому перекладі необхідне проведення досліджень на перетині перекладознавства та інших дисциплін, об’єктом дослідження яких є комічне. Обґрунтовано доцільність застосування до вивчення даного комплексного та культурно обумовленого явища у художніх текстах міждисциплінарного підходу та окреслено основні його переваги. У статі висловлено припущення, що результати такої міждисциплінарної співпраці можуть стати підґрунтям для більш глибинного перекладознавчого аналізу комічного. Такий аналіз дає можливість охопити різні рівні дослідження цього явища і вийти на нові перспективи вивчення природи комічного в художніх текстах та стратегій його відтворення у художньому перекладі. У зв’язку з тим, що труднощі, які постають перед перекладачем художнього тексту при відтворенні гумору на сьогодні науковці не розглядають як суто мовну проблему, виникає необхідність розгляду комічного у художніх текстах із врахуванням механізмів творення даного феномену і його культурної специфіки. Дослідження становить внесок у розвиток сучасної теорії художнього перекладу, результати дослідження можуть бути використані у викладанні теоретичних та практичних курсів перекладу.

Фрейм «ХВОРОБА» як складова концептуального поля «МЕДИЦИНА» політичної метафори в українській мові

Надія Кабанцева — 2024-06-03

Cтаттю присвячено дослідженню фрейму «Хвороба» як складової концептуального поля «Медицина» політичної метафори в українській мові.
Концептуальні поля політичної метафори за поданням сучасної когнітології є однією з основних ментальних процесів, що є способом пізнання,
структурування і пояснення навколишнього нас світу. Концептуальні поля політичної метафори не тільки відтворюють фрагменти соціального досвіду певної культурної спільності, а й значною мірою формує цей досвід. Концептуальне поле «Медицина» вербалізується через семантичне поле, яке взагальному вигляді складається з лексичних одиниць, що характеризують стан у цілому. У свою чергу, це концептуальне поле складається із ланцюжка структурованих фреймів, які являють собою не просто сукупність фреймів, ознаки яких впорядковані в певній ієрархії, а систему взаємопов'язаних, взаємоперетинаючихся когнітивних структур, що репрезентуються в мовній картині світу за допомогою різноманітних способів номінації. Політичні метафори фрейм «Хвороба» як складової концептуального поля «Медицина» зазвичай викликають негативні асоціації у читача, адже вони пов’язані з поганим самопочуттям людини та неприродним функціонуванням соціально- політичних систем. Вражений хворобою орган соціального і політичного життя так само, як і заражена людина, «відчуває» страждання, біль і та є досить вразливим. У нашій статті проаналізовано рівень дослідження концептуального поля політичної метафори та досліджено рівень вивчення поняття «фрейм» вітчизняними та закордонними лінгвістами. Визначено лексико-семантичну базу фрейму нашого дослідження в українській мові, розглянуто які саме слоти закладені у поданому фреймі та наведено приклади з аналізом до них. У статті виокремлено дві основні групи хвороб: фізичні та психічні, кожна з яких є складовими фрейму «Хвороба», а також окреслено слоти «Пошкодження організму», «Синдром», «Симптом хвороби» та «Вагітність» з яких побудовано фрейм «Хвороба». Також у статті проведено дослідження щодо частотності використання цього фрейму в українській
мові.
Ключові слова: метафора, політична метафора, концептуальне поле, концептосфера, фрейм, медицина, хвороба.

Семантичне поле "КАТАСТРОФА" у картинах альтернативних світів: квантитативний вимір

Олександр Колесник — 2024-06-03

Стаття розглядає мовні одиниці, які складають семантичний простір "катастрофа" у структурі альтернативних картин світів, актуалізованих засобами англійської мови. Номінативні одиниці, синонімічні або контекстуально пов’язані з "катастрофою", були відібрані з корпусу Web 2021 (enTenTen21), запропонованого Sketch Engine, та з користувацького корпусу сучасних рок-пісень, оброблених за допомогою інструментів Ant.Conc 3.5.8. Зміст відповідного поняття розглядається крізь призму логічної моделі, яка стосується ентропійної безповоротної трансформації відкритої системи, що призводить до її зламу. У статті здійснено порівняльний аналіз композиції простору у двох варіантах картини світу. Структура семантичного простору ідентифікується як поле, тобто динамічний об’ємний континуум, який має багаторівневу організацію, а також зональну сегментацію кожного рівня. Особливу увагу приділено функціонально-семантичним і семіотичним властивостям компонентів простору-поля. У статті використано міждисциплінарний підхід, який охоплює міфоорієнтовану теорію семіозису та широкі міжсистемні аналогії («М-логіка»).

Ключові слова: система, альтернативний світ, семантичний простір, корпус, міф

Англомовні запозичення у сучасній італійській мові: лінгвокогнітивний аспект

Вероніка Кондрук — 2024-06-03

У статті розглядається лінгвокогнітивний аспект англомовних запозичень у сучасній італійській мові. Глобалізація англійської мови є однією з рушійних сил, яка актуалізує питання мовних контактів та мовних взаємодій у сучасному мовознавстві. Представлена наукова розвідка має на меті визначити лінгвокогнітивні особливості вживання англійських запозичень в італомовному новинному дискурсі. Лінгвокогнітивний підхід дозволяє проаналізувати поведінку мовців та організацію понятійного простору у свідомості людини. У статті розглядаються чинники та явища, яким підпорядковуються користувачі мовного коду, а також імпульси внутрішніх та зовнішніх систем, що прискорюють проникнення англомовних відповідників у італійську мову. Англомовні запозичення розкриваються з урахуванням універсальних характеристик відкритих систем.

У статті стверджується, що проаналізовані лінгвокогнітивні процеси є універсально-системними, адже можуть бути застосовані до аналізу чинників та явищ різної природи, в тому числі мовних і психологічних.

Когнітивний вимір словотвірного гнізда з діалектними вершинами ЄДЕ́Н / Є́ДЕН: логічні пропозиції

Ольга Костриба — 2024-06-03

У розвідці розв’язано актуальне завдання сучасних дериватологічних студій – когнітивне структурування похідних слів у денумеративному словотворенні, згрупованих за словотвірною семантикою, із урахуванням мотиваційних відношень крізь призму дивергентно-конвергентних властивостей змісту твірного слова – вершини словотвірного гнізда.

Аналіз здійснено на основі словотвірного гнізда з варіантними вершинами, що належать до діалектного пласту лексики, – єде́н / є́ден. Зазначеним мотивувальним словам властивий полісемантичний континуум, тому їм характерне розходження твірних значень як безпосередньо, так і опосередковано вглиб словотвірного гнізда. Такі комплексні одиниці словотвору мають статус дивергентних. Мотивувальні відношення в діаді «вершина словотвірного гнізда – денумератив» можуть фіксувати ментальні знання в аспекті лінгвокогнітивного підходу до аналізу мовних явищ: виявлено генетичні коди твірного слова, збережені в похідному, а також семантичні прирощення, наявні в значеннєвій структурі дериватів. Аналізуючи когнітивну семантику в межах словотвірних значень, установлено елементи фрейма, складниками яких є похідні одиниці модифікаційного та транспозиційного типів деривації, а саме: субфрейм, когнітивний слот, вербалізований слот, пропозиційна структура, двокомпонентна логічна пропозиція.

Перспективи дослідження полягають у планомірному когнітивному інтерпретуванні дериватів на базі різних одиниць словотвору, які очолюють твірні, що належать не тільки до ядра, але й до периферії мотивувальної бази, що дасть змогу комплексно змоделювати семантичні позиції похідних слів, або й ширше – ментальний вияв словотвірного рівня української мови.

Корпусні технології у перекладознавчому дослідженні реклами тонізувальних напоїв: алгоритм методики аналізу

Світлана Ноговська — 2024-06-03

Стаття присвячена дослідженню методики аналізу англомовних рекламних текстів тонізувальних напоїв та особливостей їх відтворення українською мовою на основі корпуснобазованого підходу. Для матеріалу дослідження обрано по 500 рекламних текстів до тих самих товарів окресленої групи англійською та українською мовами, що забезпечило хронологічно та тематично однорідний матеріал, релевантний для застосування корпусних технологій.

Запропонований алгоритм аналізу передбачає ряд послідовних кроків. По-перше, забезпечення багатоканального методу збору матеріалу. По-друге, побудову дослідницького паралельного корпусу англомовних рекламних текстів тонізуючих напоїв та їх перекладів українською мовою за допомогою програми InterText Editor. По- третє, маркування корпусу в структурному та лексико-семантичному плані, тобто за допомого спеціальних тег виділення композиційні складові рекламних текстів, їх обов’язкові та варіативні структурні елементи, а також мовленнєві фігури експресивності та національно марковану лексику. По-четверте, встановлення за допомогою корпусних менеджерів AntConc, Textanz та програми MS Excel загальних кількісних характеристик корпусу та підкорпусів, укладання частотних списків слововживань, проведення лематизацію та підрахунок частиномовного розподілу у текстових масивах оригіналу та перекладу та структурних елементах рекламних повідомлень. По-п’яте, проведення планомірної інвентаризації досліджуваних одиниць, пояснення особливостей їх формування та функціонування, характеристики вербального наповнення рекламних текстів. По-шосте, аналіз морфологічного, лексико-семантичного, синтаксичного рівнів мови реклами тонізувальних напоїв в оригіналі та перекладі, а також стилістичних засобів, характерних для цих текстів. По-сьоме, системний розгляд взаємодії вербальних, візуальних та аудіальних складників, адже перехід від однієї системи знаків до іншої дуже важливий під час адаптації рекламних повідомлень, створених в одному культурному середовищі, для іншої культури.

Ключові слова: рекламний текст, перекладознавчий аналіз, корпусний підхід, паралельний дослідницький корпус, квантитативні характеристики дослідницького корпусу

Дар угорської королеви з Києва: меч як метафора

Дана Радван — 2024-06-03

У статті проаналізовано записи хронік про використання меча у середньовічній Русі в метафоричному контексті. Факти, наведені у Повісті врем’яних літ і Радзивілівському літописі, бууть розглянуті у зв’язку із записом Ламперта з Херсфельду про дар угорської королеви Анастасії герцогу Баварії Отто у другій половині 11 ст., меч Аттіли, що дозволить інтерпретувати метафоричні повідомлення, які передавалися за допомогою меча, і пояснити незвичний церемоніальний вибір угорської королеви київського походження.

Еволюція образу Дональда Трампа в реп-текстах

Ігор Рязанов — 2024-06-03

Стаття досліджує особливості розвитку референсу постаті Дональда Трампа у пісенних реп текстах. Стаття зосереджена на аналізі стилістичних засобів та метафор, які використовуються авторами реп текстів при посиланні на образ Дональда Трампа як бізнесмена та політика; а також на аналізі соціокультурного контексту цих референсів, їхнього значення в межах жанру та американської культури загалом, а також їхній стилістичний ефект.

"Порочне коло" війни: метафоризація вторгнення Росії в Україну у твіттер комунікації Еріка Земмура

Олена Сідень — 2024-06-03

У горнилі конфлікту дискурс, яким користуються політичні лідери, виходить за рамки простої передачі інформації, заглиблюючись у сферу стратегічної комунікації та переконання. Твіттер, з його стислістю та широким використанням серед політичних акторів, пропонує багате джерело для дослідження динаміки політичного дискурсу. Особливо помітним є повсюдне використання метафор політиками під час кризи, лінгвістичне явище, яке виходить за межі своєї традиційної літературної функції та відіграє вирішальну роль у формуванні суспільного сприйняття, зміцненні єдності та оформленні наративу конфлікту. Ця стаття зосереджується на аналізі політичної комунікації Еріка Земмура, видатної фігури сучасного французького політичного ландшафту у твіттері, щоб виявити основні функції метафор протягом першого року повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Дослідження проводилося з використанням критичного аналізу дискурсу (КДА) як основного підходу та елементів теорії концептуальної метафори (TКМ). Завдяки об’єднанню цих методологій дослідження показало, що Ерік Земмур використовує концептуальні та традиційні метафори, щоб пояснити відносини між Францією, Україною та Росією, підвищити власну довіру та надійність серед аудиторії, сформувати громадську думку, спростити складну геополітичну подію, викликати емоційні відгуки, звернутися до національної гордості та ідентичності, конструювати соціальних акторів і події, підкреслити актуальність і серйозність поточної ситуації, персоніфікувати суб’єкти. Таким чином, стаття забезпечує більш детальне розуміння лінгвістичних і концептуальних механізмів метафор у комунікації Земмура у твіттері під час вирішальної геополітичної події.

Ключові слова: метафори, критичний дискурс-аналіз, теорія концептуальної метафори, Ерік Земмур, твіттер-комунікація

Дискурсивні властивості зовнішньополітичної риторики Сполучених Штатів на адресу Близького Сходу

Хелена Уортінгтон — 2024-06-03

У сучасному міжнародному порядку, який відзначається зростаючою глобальною взаємозалежністю та складними відносинами сил, розуміння ролі Сполучених Штатів як глобального актора має вирішальне значення. У цій статті досліджуються кореляції між американською ідентичністю, дискурсивними взаємодіями та зовнішньополітичною риторикою США, орієнтованою на взаємодії з Близьким Сходом. Розвідка спирається на концепцію американської винятковості та досліджує вибірковий і стратегічний характер риторики США щодо ключових гравців у просторі Близького Сходу. Теоретичною основою дослідження є поєднання надбань лінгвістики, практик міжнародних відносин та критичного аналіз дискурсу. Особливу увагу приділено концептуальній іпостасі американської ідентичності, віддзеркаленої у дискурсивних стратегіях та риторичній вибірковості

Функціонування комунікативних одиниць у внутрішньому тексті відеоігор

Анастасія Шаламай — 2024-06-03

У статті описано результати лінгвопрагматичного аналізу комунікативних одиниць, відібраних із усного та письмового сюжетних текстів та тексту інтерфейсу шести відеоігор різних ігрових жанрів (екшн-шутер, екшн-пригодницький, рольова гра, симулятор тощо) та наративних жанрів (фентезі, наукова фантастика, горор, воєнний, середньовіччя, вестерн), та запропоновано модель їхньої класифікації. Залежно від основної мети висловлювання, а саме допомогти гравцю у процесі гри чи справити на нього естетичне враження, виділено дві основних групи внутрішньоігрових висловлювань: людичної (чи ігрової) та наративної природи. З’ясовано, що висловлювання людичної природи притаманні усім відеоіграм, в той час як наративна природа реалізується лише у відеоіграх, частиною яких є віртуальний світ. Водночас, сприйняття висловлювань наративної природи зазвичай не впливає на результат гри.

Серед висловлювань людичної природи виокремлено та схарактеризовано за допомогою прикладів такі види одиниць: 1) ідентифікаційні (мають за мету відрізнення суб’єктів та об’єктів ігрового світу); 2) інформативні (що надають практичну інформацію про них); 3) експліцитно-апелятивні (напряму заохочують гравця до дії); 4) імпліцитно-апелятивні (заохочують до дії не напряму, зберігаючи пізнавальний елемент у грі); 5) репліки-фідбек (зворотний зв’язок, відгуки на дії гравця). Серед висловлювань наративної природи виділено: 1) сюжетнотворчі (мають за мету висвітлення сюжетних подій у грі); 2) образотворчі (характеризують віртуальний світ та його персонажів); 3) композиційні (для членування сюжету гри, що полегшує його сприймання гравцем).

Виявлено, що одне й те ж саме висловлювання може виконувати декілька комунікативних функцій, а комунікативні функції можуть виражатися не лише у вербальному, а й в інших модусах (візуальному, аудіальному, тактильному тощо) через мультимодальність відеоігрового дискурсу як явища.

Отримані результати можуть стати в нагоді при підготовці фахівців з мовної локалізації відеоігор та допомогти їм впевненіше досягати комунікативної мети при перекладі внутрішньоігрового тексту.

Ключові слова: дискурс відеоігор, дискурс комп’ютерних ігор, мультимодальний дискурс, мультимодальність, прагматика відеоігрового тексту, відеоігровий дискурс.