Studia Philologica

Заперечення, правда та хибність

I.A. Bekhta — 2023-12-01

Ця стаття включає тематично пов'язані питання про заперечення в областях філософії логіки, філософської логіки та метафізики. Він підкреслює центральну проблему заперечення певної галузі філософії. Метою статті також є аналіз заперечення у сферах філософії логіки, філософської логіки та метафізики. Він підкреслює центральну проблему заперечення певної галузі філософії. Він містить історичні довідки, поміщає обговорювані проблеми в контекст і об’єднує низку основних тем і проблем. Розслідування обговорює проблему логічного ревізіонізму та те, чи існує місце для справжньої розбіжності, а отже, спільного значення між відповідним використанням «не» класицистом і девіантом. Якщо його немає, перегляд неможливий. Ми стверджуємо, що перегляд справді можливий, і надаємо пояснення заперечення як суперечності, згідно з яким низка передбачуваних заперечень оголошується справжніми. Серед них є заперечення FDE (First-Degree Entailment – залучення першого типу) і широке сімейство інших відповідних логік, LP (діалетеїчна «Логіка парадоксу» Пріста), слабкі та сильні тризначні логіки Кліні з «виключенням» або «вибором» заперечення та інтуїтивістська логіка. Ми також обговорюємо проблему забезпечення інтуїтивістської логіки емпіричним запереченням для адекватного вираження тверджень у формі «А на даний момент не вирішено» або «А може ніколи не бути вирішеним», останнє з яких, як стверджується, є інтуїтивістично суперечливим. Ми розкриваємо важливість різних понять збереження наслідків як s, де s може бути хибністю (проти неправди), невизначеністю або деякою іншою семантичною (або «алгебраїчною») цінністю, у формулюванні обмежень раціональності мовленнєвих актів і пропозиційних установок, таких як неприйняття, заперечення та сумнівність. У статті розглядається природа істинних значень, що розглядаються як об’єкти. Стверджується, що лише істина існує як максимальний істинотворець. Розглядаються наслідки, які це має для репрезентативної семантики, і стверджується, що будь-яка логіка, від класичної до некласичної, є розривною. Крім того, розроблена теорія правдотворця, згідно з якою лише позитивні істини, опис яких також розгорнуто в цьому документі, мають правдотворців. Ми досліджуємо можливість визначення заперечення як «абсолютну» неможливість, тобто де поняття необхідності чи можливості, про яке йдеться, відповідає глобальній модальності.Ключові слова: заперечення, хибність, метафізика, логіка, пропозиція.

«Творчий переклад» як політична дефамація: велика чеська державницька утопія Гануша Куффнера та її пропагандистична інструменталізація проти Чехословаччини

Борис Благак — 2023-12-01

У своєму політичному меморандумі Náš stát a světový mír, опублікованому в Празі в 1918 році, чеський військовий історик і національний екстреміст Гануш Куффнер закликав до фундаментального політичного перевпорядкування світу, яке включало територіальне обмеження, постійний військовий контроль Німеччини та створення обороноздатної Великої Чеської держава, до якої мали бути приєднані значні частини Німеччини, Австрії та Угорщини. Незважаючи на те, що брошура була опублікована лише невеликим накладом, вона швидко стала найбільш цитованою чеською працею в народній німецькій націоналістичній літературі 1920-х і 1930-х років, і на неї постійно посилалися, щоб «викрити» «справжні цілі» чехословацького уряду щодо Німеччини. У статті реконструйовано грані політичної інструменталізації памфлету в колах судетської та рейхської Німеччини проти Чехословаччини. Основна увага зосереджена на його німецькомовній основі: переклад Unser Staat und der Weltfrieden (Наша держава і мир у всьому світі), опублікований у Варнсдорфі (Богемія) у 1922 році. Стаття доводить, що це був не дослівний переклад тексту, а «дидактизована» версія, призначена для німецької аудиторії, котра не знає чеської мови, що призводило до акцентуації і без того насильницького забарвлення ключових моментів памфлету. З іншого боку, стаття розглядає «творче» поводження німецькими націоналістичними авторами з мапами, які Куффнер включив до своєї брошури. Тут з плином часу в численних репродукціях простежується дедалі чіткіше ототожнення державної утопії 1918 року з геополітичною реальністю 30-х років.

Основні особливості економічного дискурсу в англійській та іспанській мовах

Oleksandra Butko — 2023-12-01

У пропонованій статті розглянуто особливості сучасного економічного дискурсу в англійській та іспанській мовах. Повсякденне життя визначається економічною ситуацією на державному, регіональному та світовому рівнях. Відповідно, економіка відіграє провідну роль у будь-якому суспільстві. Представлена розвідка має на меті прослідкувати мовні зміни на лексичному та морфологічно-синтаксичному рівнях, реалізовані в економічному дискурсі сучасних англійської та іспанської мов. Стаття розгортає дискусію про всеохоплюючий вплив англійської мови на інші мови у сфері економіки та бізнесу. У сучасному світі внаслідок процесів глобалізації економічний дискурс набув уніфікованого характеру. Однак, рівень уніфікованості може відрізнятися навіть в межах однієї мовної групи. Наприклад, італійська більше відкрита до запозичень з англійської, ніж іспанська або французька. У той же час іспанська оцінюється у цьому дослідженні як приклад пуристської мови, оскільки зазнала змін меншою мірою, ніж інші мови на лексичному рівні. Ця риса чітко представлена метафорами іспанського економічного дискурсу. Наприклад, відомі англійські метафори “bear” та “bull” відповідають іспанським “bajista” і “alcista”. У той же час деякі іспанські метафори співпадають з англійськими (пор., англ. the Debt Service та ісп. el Servicio de la Deuda, англ. country risk та ісп. riesgo país ). Аналіз синтаксичних структур надав змогу прослідкувати низку явищ в економічному дискурсі англійської та іспанської мов. Найважливіші з них реалізовано у зміні граматичних категорій, особливо номіналізації дієслів з метою називання процесів, та прикметників для означення умови та якості. У результаті процесу номіналізації прослідковується використання еліпсису, пасивного стану та неперехідних дієслів. Загалом засвідчено, що пасивний стан більше використовується в англійській, ніж в іспанській. Однак, використання пасивного стану в іспанському економічному дискурсі підкреслює неперсоніфікованість, що передбачає вираження підмета у реченні не актором, а самою дією. Виявлено використання метафор та персоніфікації, що допомагає пояснити абстрактні поняття такі, як accountability, value, validity, welfare (англ.) так само, як і la responsabilidad, valor, la validez, el bienestar (ісп.).

Лексико-граматичні особливості прямого мовлення персонажа- трикстера у художньому дискурсі (на матеріалі збірки Ніла Геймана «Скандинавська міфологія»)

Наталя Вітвіцька — 2023-12-01

Статтю присвячено аналізу лексико-граматичних особливостей прямого мовлення персонажа-трикстера у художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугувала збірка оповідань Ніла Геймана "Скандинавська міфологія". Нами здійснено аналіз наукових напрацювань з проблематики персонажного мовлення з метою формулювання теоретичних засад вивчення прямого мовлення персонажа-трикстера, вивчення лексичної канви та граматичних конструкцій, ужитих у прямому мовленні персонажа, розгляд отриманих результатів та формування висновків. Об’єктом дослідження є персонаж-трикстер Локі, один з головних героїв збірки Ніла Геймана «Скандинавська міфологія», та його пряме мовлення, зокрема, лексико-граматичні особливості. Аналіз лексичних і граматичних особливостей прямого мовлення персонажа-трикстера уможливлює висновки про використання у персонажному мовленні переважно нейтральної лексики з метою спростити комунікацію та збільшити вплив головного героя на інших персонажів. Водночас відзначаємо, що мовну характеристику Локі у досліджуваному творі формує не лише лексика, але й виразні граматичні ознаки на рівні синтаксису та морфології. У персонажному прямому мовленні переважають прості речення та розповідні конструкції, і вживаються дієслова на позначення активної дії. Саме ці лексико-граматичні особливості надають мовленню персонажа динамічності та експресивності. Такий стиль мовлення Локі допомагає підкреслити його характер та роль у художньому тексті, створити унікальний образ трикстера, який привертає увагу читача і відображає його життєрадісну та енергійну натуру. Здійсненний аналіз персонажного мовлення цього героя показує, що лексико-граматичні особливості мовлення персонажа-трикстера грають важливу роль у створенні художнього образу та динаміки дії у тексті збірки. Це дослідження може використовуватись філологами, культурологами та пересічним читачам, які проявлять зацікавленість у вивченні літературних персонажів та їх мовленнєвих особливостей.

JÖTNAR як «надзвичайні істоти»: когнітивна матриця давньопівнічних мовних репрезентацій

Oleksandr Kolesnyk — 2023-12-01

У статті розглядаються вербальні репрезентації концепту-міфологеми JÖTUNN (ЙОТУН) у давньоскандинавських едичних текстах. JÖTNAR як надприродні істоти, невідємні компоненти скандинавського міфологічного простору, розглядаються як клас відкритих систем, відзначених набором гіпертрофованих ознак. Етимологічний аналіз імен концепту з наступними широкими аналоговими інтерпретаціями дозволяє ідентифікувати основні «нано-міфи» або «код-они», які іконічним чином окреслюють «попередньо встановлені» траєкторії поведінки й взаємодії ЙОТУН-системи з іншими системами. У статті розглядаються лінгвокогнітивне підґрунтя мовних одиниць, що вербалізують зазначений концепт. Основна увага приділяється ідентифікації наборів концептуалізованих функцій ЙОТУНА. У статті запропоновано когнітивні моделі та відповідні фреймові структури. У статті розглядаються різні типи логічних і семантичних зв’язків між зазначеними концептуальними ознаками та моделями. У нашому дослідженні використовується широкий міждисциплінарний підхід, орієнтований на універсалії (М-логіка), який зосереджується на ідеї ірраціональної раціоналізації реальності (світотворення) і охоплює теорію міфоорієнтованого семіозису. Ідентифіковані семантичні особливості та когнітивні моделі, таким чином, інтегруються в модель ієрархічної площини відкритої системи і утворюють «когнітивну матрицю» концепту ЙОТУН. Кореляції між наборами концептуалізованих ознак обговорюються з точки зору їх компліментарних, детермінативних і каузативних кореляцій. У статті стверджується, що ЙОТУН як надзвичайна істота є незбалансованою (хаотичною) системою, здатною до фрактального розширення. Стаття висвітлює системні передумови парадоксального симбіозу типу між ЙОТУНАМИ та АСАМИ.

Антропоцентрична природа образного порівняння та його кореляція з метафорою

Kostiantyn Mizin — 2023-12-01

У статті здійснено виклад антропоцентричного бачення природи образного порівняння на тлі його кореляції з метафорою, оскільки порівняння, яке лежить в основі когнітивних механізмів людини і є водночас базовою структурою, механізмом, операцією практично всіх складників розумового процесу людини, досі залишається не до кінця вивченим феноменом. Автори розглядають порівняння як квінтесенцію пізнавальної діяльності людини, бо, створюючи уявний світ людини, у ньому реалізується закладена в основах мислення здатність до зіставлення фрагментів картини світу, здатність, що є фундаментальним чинником категоризації та концептуалізації як основних процесів когніції. З’ясовано, що антропоцентричний підхід при аналізі порівняння є виправданим з огляду на антропологічне розуміння цього явища як універсуму людського мислення та пізнання. Принципово важливо при антропоцентричному погляді на сутність порівняння визнати те, що воно лежить не в природі світу, а в природі людини, тобто в людській свідомості, тобто порівняння являє собою не просто спосіб мислення про світ, а й про те, що знаходиться за межами перцепції людини – в метафізиці. Виявлено, що буття людини тісно пов’язане з порівнянням як розумовою операцією та гносеологічною і семантичною категорією, яка є одним із потужних чинників, що створюють у свідомості внутрішній світ людини – картину світу. Тлумачення мови як складної «живої» системи, креативного «духу народу» дозволяє припустити існування когнітивного принципу «comparo ergo sum». Останній є джерелом антропоцентричного заряду порівняння, бо, пізнаючи світ, людина порівнює все з собою та уподібнює все собі, що є підставою вважати цей принцип окремим виявом антропоцентризму. Це слугує також підґрунтям для визначення порівняння як основної операції аксіологічного пізнання, яка є базою для утворення ціннісних концептів і ціннісних суджень.

Листи і промови імператриці Священної Римської Імперії Адельгейди, доньки короля Русі, у хроніках і книгах кінця 11-12 століття

Дана Володимирівна Радван — 2023-12-01

Підтримка імператриці Священної Римської імперії Адельгейди (Аделаіди, Пракседіс, Прасседе, Євпраксії Всеволодівни) єпископським собором у Констанці у квітні 1094 року і папським собором у П’яченці у березні 1095 року увійшла в хроніки і книги канонічного права. У статті проаналізовано інформацію про листування, промови і контакти імператриці Адельгейди протягом 1089-1095 років, наявні у первинних джерелах кінця 11 – 12 століття, зокрема дані про листи Адельгейди до папи і німецьких єпископів, цитати з її висловлювань, а також записи її промов на єпископському соборі у Констанці у 1094 і на Папському соборі в П’яченці 1095 року. Визначено роль імператриці при дворі і коло високопосадовців, які підтримували Адельгейду. Стаття стверджує, що володіння риторикою, логікою та іноземними мовами дозволило імператриці Священної Римської Імперії київського походження діяти самостійно в іноземному середовищі і, як наслідок, здобути підтримку видатних світських і церковних особистостей тогочасної Європи і досягти особистих цілей, які призвели до змін у політичній і церковній сферах тогочасної Європи.

Фейкові новини: створені для чоловіків чи жінок?

Galyna Tsapro — 2023-12-01

Фейкові новини стали невід'ємною частиною сучасного життя. Вони представляють собою окремий жанр новинного дискурсу, характеризуючись маніпуляцією та поширенням неправдивої інформації через засоби масової інформації. Основними складовими фейкових новин є "брехня," "обман," і "маніпуляція," які лежать в основі їх тісного зв'язку з дезінформацією та псевдоінформацією. Ті, хто створюють фейкові новини, часто використовують гендерно-зорієнтовані теми та стереотипи, щоб залучити увагу потенційної аудиторії та підвищити зацікавленість в таких новинах.

Ця стаття спрямована на дослідження сприйняття студентами гендерних аспектів фейкових новин, таких як стать авторів фейкових новин, читачів, і гендерно-зорієнтовані теми. Дослідження включало структуровану анкету з метою отримання відповідей, які надавали цінні уявлення про сприйняття фейкових новин в контексті гендерних питань.

Результати експерименту розкривають загальне сприйняття взаємозв'язку між фейковими новинами та гендером. Респонденти загалом вважають, що створення фейкових новин не залежить від статі людини. Однак деякі студенти визнають тенденцію в створенні фейкових новин, де жінки-автори сприймаються більш активними в створенні контенту для жінок, тоді як чоловіки націлені на аудиторію чоловіків. Ці вподобання схожі на певні гендерні стереотипи, пов'язані з конкретними темами фейкових новин. Це свідчить про те, що, незважаючи на загальне сприйняття фейкових новин як гендерно-нейтральних, стереотипи все ж впливають на сприйняття фейкових новин в контексті гендеру.

Роль металінгвістичного заперечення в міжособистісній комунікації

Ілона Юрчишин — 2023-12-01

Металінгвістичне заперечення (МЗ) є хорошим інструментом у міжособистісному спілкуванні, оскільки воно ідеально підходить для формального регістру та може використовуватися як стратегія ввічливості. Воно використовується для заперечення попереднього висловлювання, але не його істинно-умовного значення, тому його можна використовувати в комунікації, коли мовець хоче уникнути прямого заперечення попередньо-висловленого, що розглядається не як критика, а як виклик, що робить його досить ввічливим. Спираючись на концепцію П. Ґрайса (1975),ми аналізуємо можливі причини вибору мовцем такого типу заперечення. Досліджуються прагматичні функції, комплексність та імплікація МЗ. У діловій англійській мові люди зазвичай використовують МЗ як стратегію ввічливості, його також можна використовувати, щоб уникнути прямолінійності. Дослідження показує вирішальну роль металінгвістичного заперечення у вирішенні конфліктів, вираженні чемності та пропонуванні альтернатив. Метою дослідження є показати значущість та прагматичну імплікатуру металінгвістичного заперечення, а також його використання у формальному контексті. У статті наводяться тематичні дослідження та приклади, такі як використання МЗ для пом’якшення критики, опосередкованої незгоди, уникнення прямої відповіді, пом’якшення загрозливих ситуацій, пом’якшення критики, переговорів. МЗ дозволяє оратору залишатися ввічливим і підтримувати ділову атмосферу, воно також може бути способом уникнути прямоти. На цю тему майже нічого немає, тому дослідження є досить винятковим, так само як воно є актуальним. У сучасному світі найбільше цінується делікатність і толерантність, тому таке мовне явище є помічним. Стаття може бути цікавою для науковців, які досліджують стратегії спілкування, прагматику, заперечення, формальний регістр і ввічливість.